ТЕХНОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ СИСТЕМАМИ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ
DOI:
https://doi.org/10.36742/2410-0919-2020-1-2Ключові слова:
економічні інтелектуальні системи, цифровізація, блокчейн технологія, платформа Ethereum, смарт-контракт, конкурентоспроможністьАнотація
Вступ. Парадигма сучасного розвитку економічних інтелектуальних систем пов’язана з впровадженням інформаційних технологій, технологічних платформ, протоколів, застосуванням IoT. Осмислення сутності технологічних проривів та знаходження шляхів реалізації технологічних інновацій задля оцифрування економічних процесів, мають допомогти вирішити низку проблемних областей ведення бізнесу, яке фокусується на підвищенні конкурентоспроможності. Методи. Методологічним підґрунтям статті слугували сучасні положення теорії інновацій, методи пізнання, які сформовані в основоположних роботах теорії організаційної поведінки, теорії конкуренції й теорії системного аналізу. Результати. Розглянуто сутність та доведено доцільність використання блокчейн технології задля підвищення конкурентоспроможності бізнесу та зниження ризиків його ведення. Сформовано уявлення функціонування блокчейн технології та виокремлено переваги, які базуються на принципах незмінності та доступності інструменту, тому мають працювати на безпеку та ефективність ведення бізнесу. Проаналізовано досвід впровадження блокчейн технології зарубіжними країнами, виявлено можливі області застосування. Сучасна життєдіяльність економічних систем потребує спеціальних технічних знань та навичок, розуміння сутності технологічних процесів та доступу до баз даних, які дозволяють комбінувати економічні та технологічні пули знань задля досягнення бізнес цілей. Перспективи подальших досліджень концентруватимуться в області потенційних застосувань блокчейн технології на платформі Ethereum через смарт контракти з перспективним використанням штучного інтелекту.Посилання
Tlumachnyy slovnyk ekonomista. subject.com.ua. Retrieved from https://subject.com.ua/economic/dict1/598.html
Nazarko, L. (2017). Future-Oriented Technology Assessment. Procedia Engineering, 182, 504–509. [in Eng.]
Davis, F.D. (1985). A Technology Acceptance Model for empirically testing new and-user information systems: Theory and results. Cambridge, MA: MIT Sloan School of Management.
Lankton, N.K., McKnight, D.H., & Tripp, J. (2015). Technology, Humanness, and Trust: Rethinking Trust in Technology. Journal of the Association for Information Systems, 16 (10), 880–918. [in Eng.]
Davidson, S., De Filippi, P., & Potts, J. (2018). Blockchains and the Economic Institutions of Capitalism. Journal of Institutional Economics, 14 (4), 639-658. [in Eng.]
Lipnitskiy, D.V. (2019). Vozmozhnosti i vyzovy dlya blokcheyn v novoy industrializatsii [Opportunities and challenges for blockchain in the new industrialization]. Yekonomíka promislovostí [Economics of industry], 1 (85), 82–100. [in Rus.]
Kniaziev, S. (2017). Development of smart industry as an efficient way to implement the policy of neoindustrialization in the world. Economic of Industry, 4(80), 518. [in Eng.]
Tkalenko, O.M., & Melnyk, M.V. (2019). Analiz zastosuvannya tekhnolohiyi blokcheyn z metoyu zabezpechennya bezpeky bankivsʹkykh operatsiy [Analysis of the use of blockchain technology to ensure the security of banking operations.]. Naukovi zapysky Ukrayinskoho naukovo-doslidnoho instytutu zvyazku [Scientific Notes of the Ukrainian Communication Research Institute], 4, 44-48. [in Ukr.]
Satoshi Nakamoto. Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System. bitcoin.org. Retrieved from https://bitcoin.org/bitcoin.pdf
Svon, M. (2017). Blokcheyn: Skhema novoy ekonomiki [Blockchain: A Scheme of a New Economy]. Moskva: Olimp-biznes.
Bashir, I. (2018). Mastering Blockchain. London, UK: Packt Publishing.
Dannen, C.(2017). Introducing Ethereum and Solidity. New York: Apress.
del Castillo M. Big Blockchain: The 50 Largest Public Companies Exploring Blockchain. Forbes. www.forbes.com. Retrieved from https://www.forbes. com/sites/michaeldelcastillo/2018/07/03/bigblockchain-the-50-largest-public-companiesexploring-blockchain.
Corda. Welcome to Corda. Corda. docs.corda.net. URL: https://docs.corda.net
Noble, L. Cargill blockchain shipping transaction cuts exchange time to 24 hours. The Global Treasurer. www.theglobaltreasurer.com. Retrieved from https://www.theglobaltreasurer.com/2018/05/14/ cargill-blockchain-shipping-transaction-cutsexchange-time-to-24-hours.
Hofmann, E., Strewe, U.M., & Bosia, N. (2018). Supply Chain Finance and Blockchain Technology. Berlin, Heidelberg: Springer.
European Commission. e-Invoicing. European Commission. ec.europa.eu. Retrieved from https://ec.europa.eu/growth/single-market/public-procurement/e-procurement/e-invoicing _en
Groopman, J, & Owyang, J. The Internet of Trusted Things. Kaleido Insight. www.kaleidoinsights.com/wp-content. Retrieved from http://www.kaleidoinsights.com/wp-content/ uploads/2018/01/KI_Report_IoTBlockchain_ FINAL.pdf .
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Економічний дискурс
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
