УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМ КАПІТАЛОМ У КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ІНДУСТРІЇ 4.0

Анотація

Вступ. Розгортання Індустрії 4.0 суттєво трансформує механізми інноваційного розвитку підприємств і підвищує стратегічну роль знань та інтелектуального капіталу як ключових факторів конкурентоспроможності. В умовах взаємодії штучного інтелекту, великих даних і хмарних технологій традиційні підходи до управління нематеріальними активами потребують концептуального переосмислення. В цьому контексті важливо дослідити механізми інтеграції управління знаннями та інтелектуального капіталу як цілісної системи забезпечення інноваційного розвитку підприємств, а також визначити практичні напрями її вдосконалення з урахуванням викликів цифрової трансформації.

Методи. Методологічну основу дослідження становить міждисциплінарний підхід, що поєднує положення теорії інтелектуального капіталу, ресурсної концепції підприємства та сучасних доктрин управління знаннями. Методичний апарат включає методи аналізу і синтезу, порівняльний метод, наукову абстракцію та узагальнення, індуктивний і дедуктивний методи, а також статистичний метод та індексний аналіз для емпіричної оцінки інноваційного потенціалу України.

Результати. У статті розкрито теоретичні засади управління знаннями та інтелектуального капіталу в контексті інноваційного розвитку підприємств в умовах Індустрії 4.0. Обґрунтовано доцільність розширення класичної тривимірної моделі інтелектуального капіталу за рахунок четвертого компонента – капіталу цифрової трансформації. Визначено, що управління знаннями виконує роль операційного механізму відтворення інтелектуального капіталу в усіх його вимірах, а його ефективність визначається інтеграційним застосуванням процесного, ресурсного, стратегічного і цифрового підходів. На основі аналізу даних Глобального індексу інновацій за 2020–2025 рр. ідентифіковано системну асиметрію між інноваційними результатами та ресурсно-інституційним забезпеченням інноваційної діяльності в Україні. Сформульовано комплекс рекомендацій щодо вдосконалення системи управління знаннями на стратегічному, інституційному, культурному і технологічному рівнях.

Перспективи. Перспективи подальших досліджень охоплюють широкий спектр проблем, пов’язаних із розробкою інтегративної моделі управління інтелектуальним капіталом, що враховує галузеву специфіку та рівень цифрової зрілості підприємств, а також із удосконаленням методичних підходів до кількісного вимірювання нематеріальних активів в умовах цифрової економіки. Окремої уваги потребує дослідження практики управління знаннями в контексті військового відновлення та євроінтеграційного курсу України.