Економічний дискурс

ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АГРОПРОДОВОЛЬЧОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ

Марат Ібатуллін — 2024-10-24

Вступ. Покращення експорту сільськогосподарської продукції є одним із важливих завдань, що стоять перед аграрним комплексом нашої країни. Сільськогосподарський потенціал України дозволяє не лише забезпечити внутрішні потреби нашої держави, а й вивести країну на міжнародні ринки, а також стати одним із ключових експортерів агропродовольства.

Методи. У процесі вирішення поставлених завдань застосовано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: описово-аналітичний метод, системний підхід (для трактування поняття «експортний потенціал», характеристики інститутів міжнародної торгівлі); метод систематизації (для систематизації добровільних стандартів), аналізу і синтезу (для визначення особливостей та класифікації сільськогосподарських товарів); метод динамічних рядів і структурного аналізу (для оцінювання динаміки зовнішньої торгівлі сільськогосподарськими товарами); метод порівняння (для визначення переваг і недоліків різних видів сільськогосподарських товарів у міжнародній торгівлі сільськогосподарськими товарами).

Результати. Доведено, що ключовими інструментами та методами державного регулювання, у контексті реалізації моделі підвищення використання експортного потенціалу аграрного сектору шляхом індустріалізації у галузях харчової промисловості, слугують стимулювання розвитку сектора засобів праці, інформаційних технологій, матеріально–технічного та ресурсного забезпечення внутрішнього виробництва. Крім того, важливим напрямом державного стимулювання використання експортного потенціалу є впровадження міжнародних стандартів з виробництва продуктів харчування, що сприятиме підвищенню їх якості та безпеки, а також запобігатиме неякісному дешевому імпорту.

Перспективи. В повоєнний період відродження аграрної економіки України повинна бути розроблена Стратегія підтримки експорту агропродовольства в Україні. Вона повинна закласти підґрунтя для формування системи інструментів державної та регіональної підтримки експорту сільськогосподарської продукції та продовольства з орієнтацією на товари з високою доданою вартістю.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

Микола Ільчук — 2024-10-24

Вступ. Інтенсифікація та інноватизація сільського господарства є необхідною умовою для задоволення продовольчої потреби населення планети. Впровадження інноваційних проєктів має стати пріоритетним напрямом розвитку сільського господарства України у найближчій та середньостроковій перспективі, що дозволить збільшити продуктивність праці, забезпечити економію матеріальних, фінансових та кадрових ресурсів, підвищити обсяги експорту та внутрішнього споживання, зменшити обсяг імпорту за рахунок заміщення сільськогосподарськими товарами внутрішнього виробництва.

Методи. В процесі дослідження використовувалися такі методи: системного підходу – для вивчення зв’язків між явищами і процесами економічної дійсності; логіко-семантичний – для уточнення понятійного апарату агропромислового бізнесу та інноваційного розвитку; монографічний – для детального вивчення явищ, процесів, передового досвіду; абстрактно-логічний – для формування теоретичних основ авторського тлумачення термінів щодо інноваційного розвитку, формування висновків та пропозицій.

Результати. Доведено, що на практиці інноваційного розвитку сільського господарства необхідно одночасно застосовувати різні методи управління та їхнє раціональне поєднання. За своєю суттю ефективність інноваційного розвитку є результатом управлінської діяльності в цілому, отриманої завдяки оптимальній комбінації вищевказаних методів. У практичній діяльності підприємств сільського господарства методи інноваційного розвитку є, як правило, комплексними, тобто вони враховують одночасно встановлені організаційно-правові засади, економічний інтерес, моральне та матеріальне стимулювання, соціально-психологічні фактори.

Перспективи. В повоєнний період відродження аграрного сектору України основна увага буде сконцентрована на впровадженні інноваційних розробок в діяльність суб’єктів господарювання в сфері аграрного бізнесу, які спрямовані на нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції при підвищенні їх якості і мінімальному впливу на навколишнє середовище. Теоретичне підгрунтя інноваційної діяльності в сільському господарстві повинно бути в основі Комплесних програм розвитку сільських територій до 2030 року, що забезпечить ефективну систему державної підтримки суб’єктів підприємницької діяльності в сфері аграрного бізнесу.

РИНОК КВІТКОВОЇ ПРОДУКЦІЇ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ

Артем Колесніков — 2024-10-24

Вступ. Ринок квіткової продукції є важливою складовою аграрного сектору та має значний економічний потенціал. Він охоплює всі аспекти виробництва, обробки, розподілу і споживання квіткових товарів, які використовуються як для декоративних, так і для функціональних цілей. Вивчення теоретичних та методологічних аспектів ринку квіткової продукції є надзвичайно важливим для розуміння його структури, особливостей функціонування та факторів, що впливають на його розвиток. Враховуючи багатогранність ринку квіткової продукції, його дослідження потребує комплексного підходу, який включає аналіз економічних, соціальних та екологічних аспектів.

Методи. У процесі дослідження використовувалися наступні методи дослідження: діалектичний, контент-аналіз, абстрактно-логічний, метод наукового узагальнення, індукції, дедукції і статистичного аналізу.

Результати. У статті розглянуті теоретичні та методологічні аспекти ринку квіткової продукції. Проведений аналіз основних підходів до визначення поняття «ринок» в економічній науці та його застосування до ринку квіткової продукції. Виявлено специфічні особливості функціонування ринку квіткової продукції в сучасних умовах та визначено основні фактори, що впливають на попит і пропозицію квіткової продукції. Стаття окреслює напрями покращення функціонування ринку квіткової продукції та підвищення його ефективності.

Перспективи. Подальші дослідження ринку квіткової продукції мають зосередитися на глибшому аналізі впливу глобальних економічних та екологічних змін на його функціонування.

ДЕРЖАВНА АГРОПРОДОВОЛЬЧА ПОЛІТИКА В КОНТЕКСТІ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ КРАЇНИ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ТА ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Людмила Мельник — 2024-10-24

Вступ. Результатом агропродовольчої політики країн світу є ефективність та дієздатність внутрішнього агропродовольчого ринку. Такий ринок має досить складну та багатогранну систему, при цьому в кожній країні є свої особливості його формування, функціонування та захисту, що потребує більш детального вивчення.

Методи. В процесі проведення дослідження застосовувалися такі методи: порівняльний аналіз – для дослідження методологічних підходів, концепцій, розробок і пропозицій провідних вітчизняних та зарубіжних науковців, присвячених особливостям державної політики по відношенню до аграрного сектора економіки України та країн із різним ступенем економічного розвитку; логіко-семантичний – для поглиблення понятійного апарату при формулюванні головних складників механізму агропродовольчої державної політики; формалізації – для дослідження порядку державної політики підтримки аграрного сектора, його механізмів, суб’єктів та об’єктів шляхом відображення їх значення і будови із застосовуванням професійної символіки; абстрактно-логічний – для теоретичних узагальнень і формування висновків.

Результати. Встановлено, що, незважаючи на наявність глобальних продовольчих процесів, у кожній країні існують власні правила, тенденції, принципи та закономірності формування агропродовольчої політики (внутрішньої та зовнішньої) та функціонування внутрішніх продовольчих ринків. Доведено, що єдиною метою, якої дотримується агропродовольча система та продовольчий ринок світу, є гарантія забезпечення населення необхідним основним продовольством на мінімально достатньому рівні.

Перспективи. В повоєнний період розвитку економіки країни вважаємо, що державна політика підтримки виробників сільськогосподарської продукції та продовольства повинна бути складовою єдиної європейської агропродовольчої політики. Проте, вона повинна мати свої особливості, які спрямовані на підтримку вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників та захисту внутрішнього ринку сільськогосподарської продукції та продовольства. Розвиток країни в повоєнний період буде здійснювати відповідно до нормативно-правових актів, які регламентують методи державного стимулювання нарощення доданої вартості, головним чином шляхом розвитку переробної промисловості та захисту внутрішнього ринку від імпорту неякісних продуктів харчування. Досить важливим напрямом державної підтримки є підвищення рівня купівельної спроможності населення, шляхом запровадження програм адресної продовольчої підтримки.

ECOLOGICAL-SPATIAL ASPECTS OF POLLUTION IN THE REGION BY ELASTOPLASTIC MICROMASSES

Vasyl Faifura — 2024-10-24

which are formed as a result of the operation of motor transport, have been considered. The purpose of the article is to study the spatial aspects of the formation and spread of microelastomers on the highways of the region.

Methods. The methods of analysis and synthesis, as well as systematic generalization, were used in preparing the scientific publication.

Results. The main linear sources of environmental pollution by elastomers have been identified, and the characteristics of the processes of their formation and migration within the region due to the development of the transport infrastructure and the impact of settlement processes have been presented. Calculations of the volumes of microplastic masses formed on different motorways have been carried out.

Discussion. Taking into account a number of environmental parameters will make it possible to build models of the spread of pollution by microplastic masses in the region, visualize them on maps and make proposals for reducing the negative impact of elastomer pollution on the environment and public health.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПРОПОЗИЦІЇ НА РИНКУ ЗЕРНА

Юрій Федорук — 2024-10-24

Вступ. Зернове виробництво є стратегічною галуззю економіки багатьох країн світу, яка сприяє або, навпаки, стримує розвиток багатьох інших пов’язаних із нею галузей, агропродовольчих ринків. Стабільний та ефективний розвиток зерновиробництва є основою продовольчої безпеки, а рівень його економічного розвитку – показником добробуту країни. Посилення позитивних тенденцій на зовнішньому ринку щодо виробництва та експорту вітчизняного зерна вимагає наявності дієвого механізму ресурсного, фінансово-кредитного та інформаційно-консультаційного забезпечення, що сприятиме розвитку інфраструктурного забезпечення та доступу вітчизняних товаровиробників до ринку і позитивно вплине на динаміку досліджуваної галузі.

Методи. У процесі дослідження використовувалися такі методи: порівняльного аналізу – для зіставлення даних, визначення зміни показників ринку в часі та просторі; групування – для виділення класів об’єктів із схожими характеристиками та визначення взаємозв’язків між ними; абстрактно-логічний – з метою формування припущень, гіпотез, а також висновків і узагальнень; аналізу та синтезу – при оцінюванні стану об’єкту дослідження та обґрунтуванні пропозицій щодо його покращення і забезпечення повноцінного розвитку в подальшому.

Результати. За результатами аналізу сучасного стану виробництва зернових культур у сільськогосподарських підприємствах обґрунтованим буде висновок, що в умовах подальшого зниження обсягів державної підтримки аграрного сектору та стрімкого зростання цін на матеріально-технічні ресурси, товаровиробники змушені орієнтуватися на залучення усіх можливих внутрішньорегіональних та внутрішньогосподарських резервів, які б могли забезпечити їм економічну стійкість. Важлива роль має відводитися техніко-технологічним факторам виробництва та оптимізації витрат виробничих ресурсів сільськогосподарських підприємств зернової спеціалізації, що можливо лише за їх комплексного використання.

Перспективи. В повоєнний період відродження економіки країни аграрний сектор, зокрема – зерновиробництво, стане локомотивом економічного зростання. Орієнтація буде здійснюватися на вирощування нішевих культур та впровадження інноваційних технологій, які будуть забезпечувати високий рівень урожайності зернових культур на рівні країн ЄС при підвищенні якісних параметрів зерна, що забезпечить його конкурентоздатність на світовому ринку агропродовольства.

Враховуючи сучасні виклики суспільства постає завдання формування зернопродуктових кластерів, які будуть об’єднувати виробників, переробників, суб’єктів підприємницької діяльності в сфері оптової та роздрібної торгівлі з метою нарощування виробництва і відповідно експорту зернопродуктів з високою доданою вартістю.

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ АУТСОРСИНГ ЯК ВАЖЛИВИЙ ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ КОМПАНІЇ

Ольга Шмигель — 2024-10-24

Вступ. У сучасних умовах важливо швидко реагувати на зміни ринку та ухвалювати відповідні управлінські рішення, на основі своєчасно отриманої достовірної облікової інформації. Тенденції такого роду вимагають від економічних суб’єктів реструктуризації елементів системи управління і, перш за все, грамотної побудови системи бухгалтерського обліку. Це дає змогу керівництву і фахівцям компанії зосередитися на актуальних питаннях розвитку основних відтворювальних процесів.

Методи. Дослідження проводилося із застосуванням діалектичного підходу до вивчення сучасного стану розвитку бухгалтерського обліку. Використано загальнонаукові і спеціальні методи, зокрема: аналіз, синтез, індукцію, дедукцію та узагальнення як методи наукового пізнання застосовано для розвитку положень теорії і практики бухгалтерського аутсорсингу в системі документально-інформаційного супроводу основних бізнес-процесів компаній; монографічний - при вивченні літературних джерел з питань обліку; гносеологічний метод ‒ для уточнення та поглиблення змісту категорії «бухгалтерський аутсорсинг»; системно-аналітичний – при обробці отриманої інформації; абстрактно-логічний метод – для формулювання висновків дослідження.

Результати. Визначено, що в умовах децентралізації бізнес-процесів компанії, впровадження та розвитку нових концепцій ведення бізнесу змінюються підходи до методології ведення бухгалтерського обліку, посилюється необхідність застосування бухгалтерського аутсорсингу. Обґрунтовано, що делегування обов’язків ведення бухгалтерського обліку спеціалізованим компаніям сприяє зміні функціонування менеджменту компанії й у бухгалтерії, зокрема. Виявлено, що результатом розвитку бухгалтерського аутсорсингу стане оптимізація організаційної структури та функціональних можливостей бухгалтерії, у тому числі за рахунок скорочення штату, модернізації облікових процесів та облікової політики загалом; посилення вимог до професійних навичок користувачів. Здійснено огляд літературних джерел для уточнення змісту поняття «бухгалтерський аутсорсинг», що дало можливість запропонувати новітнє розуміння зовнішнього облікового супроводу бізнес-процесів компанії для оптимізації децентралізованих функцій менеджменту.

Песпективи. Подальші наукові дослідження проблеми мають спрямовуватися на поглиблене вивчення застосування бухгалтерського аутсорсингу для менеджменту підприємства та стануть базою для подальших наукових розробок у цій галузі.

ОСОБЛИВОСТІ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ЯК ОСНОВИ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ У СІЛЬСЬКИЙ МІСЦЕВОСТІ

Антон Шумілін — 2024-10-24

Вступ. Людський капітал є ключовим фактором розвитку будь-якого суспільства, включаючи сільські регіони. Він включає знання, навички, здоров'я та інші характеристики, які підвищують продуктивність індивідуумів та колективів. У контексті сільської місцевості людський капітал має особливе значення через специфічні умови життя та праці, які відрізняються від міських.

Методи. Під час роботи над статтею використовувалися такі методи, як діалектичний метод пізнання економічних процесів, методи наукового абстрагування, аналізу і синтезу, узагальнення, структурно-функціонального та порівняльного аналізу, формалізації та монографічний.

Результати. Стаття досліджує розвиток людського капіталу в контексті удосконалення ринку праці на селі. Розглядаються ключові чинники, що впливають на формування та використання людського капіталу в сільській місцевості. Виявлено, що розвиток людського капіталу в сільській місцевості вимагає комплексного підходу, який включає участь державних органів влади, роботодавців і найманих працівників.

Перспективи. Подальші дослідження мають зосередитися на розробці конкретних механізмів та інструментів підтримки розвитку людського капіталу в сільській місцевості, зокрема вивченні успішних практик інших країн тощо.

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИРОБНИЦТВА М’ЯСА ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ В УКРАЇНІ

Олена Шуст — 2024-10-24

Вступ. Яловичина займає вагоме місце в структурі споживання м’яса і м’ясопродуктів України, а також характеризується високими смаковими, поживними і кулінарними якостями. Аналіз розвитку тваринництва свідчить, що виробництво м’яса великої рогатої худоби є похідним від молочного скотарства, тому з боку державних органів влади і менеджменту сільськогосподарських підприємств не приділялося значної уваги питанню розвитку спеціалізованого м’ясного скотарства.

Методи. Для реалізації поставлених завдань використовувалися наступні методи та прийоми: монографічний, статистичних групувань – для комплексного вивчення сучасного стану виробництва продукції м’ясного скотарства та визначення факторів, що впливають на його ефективність; групування – для визначення впливу різних факторів на рівень ефективності виробництва м’яса ВРХ в Україні, порівняння – для порівняння економічних явищ у різні часові періоди з метою виявлення причинно-наслідкового зв’язку, проведення порівняльного аналізу стану виробництва яловичини і телятини України із провідними країнами світу.

Результати. Доведено, що негативний досвід функціонування підприємств, які здійснюють виробництво продукції м’ясного скотарства свідчить, що забезпечення ефективності їх функціонування як самостійних суб’єктів господарювання неможливо внаслідок монопольного становища м’ясопереробних підприємств і закладів торгівлі. Водночас останні створюють і привласнюють найбільшу частку доданої вартості.

Орієнтація сільськогосподарських підприємств-виробників продукції м’ясного скотарства на експорт живої великої рогатої худоби забезпечить отримання певної економічної вигоди лише в умовах високих цін на світовому ринку, що відображає його сприятливу кон’юнктуру на короткостроковій перспективі. Водночас буде зростати ймовірність прояву сировинних ризиків, що є характерним для сировинної аграрної економіки із ознаками «голландської хвороби».

Перспективи. В повоєнний період відродження аграрної економіки доцільно спрямувати зусилля державних і місцевих органів самоврядування на створення кооперативних об’єднань, які будуть здійснювати переробку й збут продукції м’ясного скотарства для малих і середніх суб’єктів підприємницької діяльності, а також на формування територіальних кластерів, членами яких будуть усі: крім виробників, переробників, торгівлі, також наукові установи, заклади вищої освіти та органи місцевого самоврядування. Реалізація запропонованих заходів забезпечить паритетний розподіл створення доданої вартості на всіх етапах товароруху продукції м’ясного скотарства від виробника до кінцевого споживача.

ЕКОЛОГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Дмитро Шушпанов — 2024-10-24

Вступ. Невідкладність екологізації економіки, управлінських процесів на всіх рівнях і виробничої діяльності визначена зростанням динамізму антропогенного впливу на довкілля й посиленням інтенсивності його негативних наслідків, появою нових чинників негативного впливу, пов’язаних із сучасними умовами війни в Україні. Важливим інструментом, що уможливить зменшення негативного впливу на довкілля й ефективне управління екологічними ризиками, є екологічний менеджмент.

Методи. Для досягнення визначеної мети використано комплекс таких методів дослідження: теоретичні – аналіз, синтез, порівняльний аналіз на основі критеріїв ефективності, стійкості та інтеграції екологічних стандартів у виробничі процеси, систематизації й узагальнення наведених у науковій літературі концептуальних положень з досліджуваної проблематики.

Результати. Важливим інструментом екологізації економіки є екологічний менеджмент, тісно пов’язаний із концепцією сталого розвитку. Автор пропонує трактування терміна «екологічний менеджмент» як системної, цілеспрямованої діяльності, спрямованої на екологізацію економіки, з урахуванням принципів екоефективності та екосправедливості. Визначено цілі та функції екологічного менеджменту, його економічні, соціальні та екологічні ефекти. Наголошено на важливості розвитку екологічного менеджменту в системі екологічного підприємництва, особливо в контексті післявоєнного відновлення України. Екологізація економіки включає зниження екологічного навантаження, впровадження інновацій та зміну моделей споживання. Вона потребує інноватизації технологічної, соціальної та інституційної сфер і залучення всіх учасників суспільства. Системність, гнучкість і цілісність визначено як основні переваги екологізації. Важливими є ефективні механізми управління, що узгоджують економічні, соціальні та екологічні аспекти розвитку. Це підтверджено наведеними у статті кейсами провідних компаній світу. Екологізація бізнесу необхідна для довгострокового виживання та створює цінність для всіх зацікавлених сторін.

Перспективи. Отримані результати застосовні у теоретичній і практичній площинах щодо екологізації економіки, модернізації екологічної політики, посилення екологічної орієнтації бізнесової діяльності, вдосконалення екологічного менеджменту.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ В БЮДЖЕТУВАННІ: ЯК ТЕХНОЛОГІЇ ЗМІНЮЮТЬ ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ

Олексій Малярчук — 2024-10-24

Вступ. В сучасному світі інформаційні технології кардинально змінюють підходи до управління фінансами. Технології, такі як автоматизація процесів, штучний інтелект, аналітика великих даних та блокчейн, стають невід'ємною частиною фінансового планування та бюджетування. Це забезпечує більш точне прогнозування, ефективне управління ресурсами та підвищує прозорість фінансових операцій. Впровадження цифрових технологій у бюджетування дозволяє організаціям швидко адаптуватися до змін на ринку, оперативно реагувати на економічні виклики та знижувати ризики, пов'язані з фінансовим плануванням. Цифровізація сприяє оптимізації процесів та зменшенню витрат, що є особливо важливим у умовах жорсткої конкуренції та економічної нестабільності. З огляду на ці фактори, тема цифровізації в бюджетуванні є надзвичайно важливою та актуальною для сучасних організацій, які прагнуть ефективно управляти своїми фінансами та забезпечувати стійкий розвиток у довгостроковій перспективі.

Методи. У дослідженні використовувалися методи системного аналізу, порівняльного аналізу та емпіричного дослідження. Збір даних проводився шляхом аналізу наукових публікацій, статистичних даних, а також опитування експертів у сфері фінансів та цифрових технологій.

Результати. У результаті дослідження було встановлено, що цифровізація процесів бюджетування сприяє підвищенню точності прогнозування, зменшенню витрат часу та ресурсів на обробку даних, а також покращенню контролю за виконанням бюджетів. Виявлено, що використання цифрових платформ дозволяє знизити ризики корупції та покращити прозорість фінансових операцій. Розроблено рекомендації щодо оптимального впровадження цифрових технологій у процеси бюджетування для різних рівнів управління.

Перспективи. Практичні рекомендації для державних та приватних організацій щодо впровадження цифрових інструментів у бюджетування сприятимуть підвищенню ефективності фінансового управління. Запропоновані методи та підходи можуть бути використані для подальшого дослідження та вдосконалення процесів фінансового планування у різних секторах економіки.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ СУБ’ЄКТІВ АГРОПРОДОВОЛЬЧОГО РИНКУ НА ЗАСАДАХ НОВОЇ МОДЕЛІ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ

Наталя Трусова — 2024-10-24

Вступ. Фінансова безпека суб’єктів агропродовольчого ринку України залежить від факторів різного характеру, і зокрема, від напрямів трансформації фінансово-кредитної політики, яка за загроз та викликів воєнного стану, зазнала негативної генерації. Вона породила гіпертрофовані диспропорції в банківському секторі, суттєво скоротила пропозиції кредитних ресурсів з боку фінансових установ, пришвидшила рецесію фінансово-кредитного забезпечення суб’єктів агропродовольчого ринку, різко масштабувала неконтрольоване коливання валютного курсу та його вплив на удорожчання вартості сировини у виробничій сфері, знизила грошові надходження різних рівнів та призупинила капіталізацію фінансових ресурсів.

Методи. У процесі дослідження використовувались наступні методи: монографічний (при вивченні досвіду та особливостей фінансового розвитку суб’єктів агропродовольчого ринку на засадах економічної та фінансової теорії), метод аналізу та синтезу (для оцінки стану фінансової безпеки суб’єктів агропродовольчого ринку при переході до нової моделі фінансово-кредитної політики); абстрактно-логічний (при формуванні монетарного механізму забезпечення фінансової безпеки суб’єктів агропродовольчого ринку); теоретичного узагальнення та порівняння (при виконанні теоретичних узагальнень та формулюванні висновків, удосконаленні понятійно-категоріального апарату дослідження); структурно-логічний (при вивченні процесу державного регулювання фінансової безпеки суб’єктів агропродовольчого ринку, забезпечення їх фінансової рівноваги за нової моделі фінансово-кредитної політики).

Результати. Обґрунтовано методичний підхід до забезпечення фінансової безпеки суб’єктів агропродовольчого ринку на засадах зміни моделі фінансово-кредитної політики з метою призупинення монетарної, банківської та бюджетної рецесії, відновлення економічних зв’язків з ЄС та світом у воєнний та післявоєнний період, налагодження тимчасової підтримки та активізації руху фінансових потоків від глобальних фінансових інститутів. Побудовано базову модель рівноваги фінансово-кредитних потоків для забезпечення фінансової безпеки суб’єктів агропродовольчого ринку при зміні моделі фінансово-кредитної політики.

Перспективи. При забезпеченні фінансової безпеки суб’єктів агропродовольчого ринку України на засадах нової моделі фінансово-кредитної політики необхідно, перш за все, визначати вплив банківського сектора, оскільки він є домінуючим вектором фінансової стабільності в країні та здатний оминути серйозні стратегічні прорахунки у фінансовій системі господарюючих бізнес-структур при формуванні оновлених гіпотез та парадигм їх фінансового розвитку. В якості основних напрямів подальшого дослідження, що дозволять відтворити фінансову систему суб’єктів агропродовольчого ринку та їх безпеку, з позиції результативності нової моделі фінансово-кредитної політики, виділено інструменти стимулювання НБУ щодо кредитування та інвестування пріоритетних підгалузей агропродовольчого ринку, з метою розширення можливостей бізнес-структур аграрного спрямування в країні.

УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Олексій Ланченко — 2024-10-24

Вступ. У сільському господарстві України переважають традиційні технології, особливо в малих суб’єктах підприємницької діяльності в сфері аграрного бізнесу, інноваційне оновлення йде в уповільненому темпі, що є однією з головних причин тривалого кризового стану аграрного виробництва. Разом з тим, розвиток аграрного сектора економіки України відбувається випереджаючими темпами, порівняно з іншими галузями економіки.

Методи. Дослідження базувалось на використанні таких методів: системного підходу – для вивчення зв’язків між явищами та процесами економічної дійсності; порівняльного – для зіставлення особливостей економічних процесів у світовій та українській економіці; економічного аналізу – для обґрунтування принципів економічного стимулювання та фінансової підтримки інноваційної діяльності; логічного аналізу – для уточнення поняття інновацій та визначення напрямів вдосконалення механізмів їх регулювання.

Результати. Доведено, що в багатьох економічно розвинених країнах інноваційна діяльність у сільському господарстві є фундаментом його ефективного функціонування, а держава значну частину основних витрат, пов'язаних з прискоренням науково-технічного прогресу, впровадженням його результатів у виробництво, бере на себе. Проте, в Україні державна науково-технічна політика належним чином не розробляється та не реалізується. Вважаємо, що в умовах членства України у СОТ, ефективність впливу інноваційно-інвестиційної діяльності на розвиток сільського господарства може бути більш відчутною, якщо вдасться хоча б частково подолати: відсутність розвиненої національної законодавчої бази, що регламентує та стимулює інноваційну діяльність, а також дефіцит фахівців у галузі інноваційного менеджменту та традиційну інерційність у сприйнятті нововведень у багатьох керівників і фахівців підприємств та організацій у сільському господарстві; обмеженість бюджетного фінансування інновацій, низький рівень розвитку державно-приватного партнерства тощо.

Перспективи. Вважаємо, що в повоєнний період відродження аграрної економіки України інноваційний розвиток суб’єктів підприємницької діяльності в сфері агробізнесу буде здійснюватися на принципах державно-приватного партнерства та з урахуванням викликів зовнішнього середовища їх функціонування, що в кінцевому результаті забезпечить зростання доданої вартості в сільському господарстві країни. В повоєнний період відродження економіки країни інноваційний розвиток господарств корпоративного сектору аграрної економіки повинен бути орієнтований на нарощення виробництва продукції і, одночасно, мінімізацію впливу на навколишнє середовище. Дана обставина вимагає розробки та впровадження ресурсозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур. Також нині важливим завданням як перед науковцями, так і виробничниками є адаптація технологічного процесу до зміни природно-кліматичних умов.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ОБЛІКОВИХ ПРОЦЕСІВ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

Андрій Довбуш — 2024-10-24

Вступ. Важливим чинником ефективного функціонування підприємств та компаній є правильна організація бухгалтерського обліку та звітності. Цифрова трансформація бухгалтерського обліку та звітності дає можливість суттєво покращити ефективність роботи бухгалтерів та фінансистів компанії, скоротити кількість помилок та підвищити якість даних. Цифрова трансформація бухгалтерії є процесом використання нових технологій для ефективного функціонування компанії.

Методи. Методологічними засадами дослідження стали положення діалектичного методу щодо пізнання економічних явищ і процесів у безперервному їх взаємозв’язку. В процесі дослідження використані загальнонаукові і спеціальні методи, зокрема: аналітичний метод застосовувався при огляді літературних джерел; метод класифікації дав змогу диференціювати основні компоненти цифрового обліку, а метод опису ‒ надати їм детальну характеристику; монографічний метод використаний при вивченні літературних джерел з питань цифрової економіки та обліку, а системно-аналітичний – при обробці отриманої інформації.

Результати. Визначено, що цифрова економіка – це інформаційно-комунікаційне середовище економічної діяльності в мережі Інтернет, результат трансформаційних ефектів нових технологій загального призначення в сфері інформації та комунікації. Обгрунтовано, що автоматизація обліку є одним із складових цифровізації бізнесу, котра сприяє компаніям ефективно використовувати ресурси та підвищувати конкурентоспроможність на ринку. Виявлено основні принципи функціонування цифрової облікової платформи, що дозволяють створювати новітні електронні системи із значною кількістю користувачів.

Перспективи. Отримані результати дослідження сприятимуть підвищенню ефективності формування і розвитку бухгалтерського обліку в умовах цифрової економіки та стануть базою для подальших наукових розробок у цій галузі.