Економічний дискурс

РОЗВИТОК ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ В УМОВАХ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ ПРАЦІ

Роман Волошин — Fri, 30 Jun 2023 00:00:00 +0300

Вступ. Активний інноваційний розвиток і глобалізація суттєво змінюють вимоги до праці та працівників і підвищують значення інтелектуальної зайнятості. Відповідно до цього, інтелектуалізація стає об’єктивним процесом, який забезпечує розвиток і конкурентоспроможність компаній і якому приділяється особлива увага. З цієї точки зору важливо дослідити яким чином інтелектуалізація праці впливає на трудовий потенціал і його складові, а також які можливості пропонує симбіоз окреслених процесів.

Методи. Методологічну основу дослідження становить міждисциплінарний підхід, який поєднує теорії розвитку трудового потенціалу та інтелектуалізації праці. Методичний апарат, використаний в роботі включає в себе загальнонаукові методи аналізу, синтезу, монографічний і графічний методи, а також методи групування, спостереження та узагальнення.

Результати. В статті розглянуто ґенезу дефініції «трудовий потенціал», визначено її складові і обґрунтовано наявність взаємозв’язків між нею і пов’язаними поняттями. В цьому контексті розкрито складність зазначеної дефініції, її багаторівневість і наявність потенційного аспекту, який спрямовується на формування людського капіталу. Охарактеризована взаємозв’язок процесу інтелектуалізації праці і трудового потенціалу, в тому числі визначено інструменти такого впливу і можливий ефект від їх використання. Також розкрито теоретичні особливості і можливість практичного застосування різних концепцій інтелектуалізації по відношенню до праці.

Перспективи. Процеси пов’язані із застосуванням винаходів четвертої промислової революції в трудовій діяльності перебувають на початковій стадії вивчення і становлять інтерес з точки зору подальшого дослідження. Особливо заслуговують на увагу проблеми виявлення інтелектуальної складової цих винаходів і визначення її впливу на трудовий потенціал підприємств.

ТЕОРЕТИКО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ

Андрій Довбуш — Fri, 30 Jun 2023 00:00:00 +0300

Вступ. Стійке функціонування національної економіки будь-якої держави в сучасних умовах імовірнісних трансформаційних змін в межах глобальної економіки, можливе при реалізації ефективного сталого економічного розвитку.

Сталий економічний розвиток держави неможливий без існування соціально успішного суспільства. Саме, поєднання та вирішення питань розвитку ринкових відносин і посилення уваги до соціальних проблем створює сприятливі передумови соціально-економічного розвитку держави.

Методи. Методологічними засадами дослідження стали положення діалектичного методу щодо пізнання економічних явищ і процесів у безперервному їх взаємозв’язку. Для вирішення поставленої мети, були застосовані такі загальнонаукові методи: системний підхід до об’єкта дослідження; абстрактно-логічний метод; елементи дедукції та індукції; спостереження і групування; метод порівняння; графічний метод; узагальнення теоретичного і фактичного матеріалу; монографічний метод.

Результати. Для реалізації сталого соціально-економічного розвитку потрібно розробити відповідну загальнодержавну стратегію на різних рівнях, що дасть змогу Україні вийти на якісно новий рівень, підвищити рівень життя населення та забезпечить нашій країни належне місце в світовому співтоваристві..

Перспективи. Об’єктивною необхідністю виступає подальше вивчення соціально-економічного розвитку України в умовах російської агресії та мирної відбудови країни, поглиблення етапів розробки та реалізації системи інструментів щодо розроблення та реалізації стратегії національної економіки.

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОНІТОРИНГУ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Іван Свиноус, Олеся Гаврик, Надія Свиноус, Іванна Свиноус — Fri, 30 Jun 2023 00:00:00 +0300

Вступ. У зв’язку з нестійкістю багатьох соціально-економічних показників-індикаторів, наявністю численних диспропорцій в економіці та необхідністю оцінки ефективності державної політики в галузі розвитку сільського господарства необхідно забезпечити постійне спостереження та аналіз процесів, що відбуваються. Для вирішення існуючих проблем інформаційно-аналітичного забезпечення ефективного управління розвитком сільського господарства необхідно розробити новий напрям у системі статистики сільського господарства у вигляді моніторингу, який, з одного боку, дозволить найбільш точно й оперативно відстежувати ситуаційні моменти, а з іншого ‑ стане базою для якісного аналізу, моделювання та прогнозування розвитку сільського господарства.

Методи. У процесі дослідження використовувались наступні методи: монографічний (при вивченні досвіду та особливостей формування систем моніторингу і контролю), метод аналізу та синтезу (при обґрунтуванні залучення інструментів моніторингу і контролю в їх менеджмент); абстрактно-логічний (при визначенні архітектури та архітектоніки механізмів і систем моніторингу та контролю економічних результатів діяльності аграрних підприємств); теоретичного узагальнення та порівняння (при виконанні теоретичних узагальнень та формулюванні висновків, удосконаленні понятійно-категоріального апарату дослідження); структурно-логічний (при вивченні процесу інтеграції інструментарію моніторингу і контролю в менеджмент основної діяльності аграрних підприємств).

Результати. Результати моніторингу є інформаційним базисом реалізації блоку планування, у якому через динамічний взаємозв’язок оперативних і тактичних завдань планування матеріально-технічної бази вирішується стратегічне завдання відтворення її складових на заданому часовому горизонті планування. Практичне застосування розроблених рекомендацій забезпечить комплексний системний підхід до формування інформаційного забезпечення обґрунтування управлінських рішень щодо забезпечення процесів відтворення у сільськогосподарських підприємствах, сприятиме раціональному використанню сформованої матеріально-технічної бази та забезпеченню раціональних темпів її відтворення

Перспективи. В повоєнний період відновлення матеріально-технічного бази сільськогосподарських підприємств буде в здійснюватися за рахунок коштів інвесторів, головним чином зовнішніх. В зв’язку з цим постає необхідність розробки системи інформаційного забезпечення моніторингу діяльності сільськогосподарських підприємств.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В АПК: ЗАРУБІЖНА І ВІТЧИЗНЯНА ПРАКТИКА

Наталія Похиленко — Fri, 30 Jun 2023 00:00:00 +0300

Вступ. На конкурентоспроможність сільськогосподарських мікро-, малих та середніх підприємств в значній мірі впливає швидкість адаптації інноваційних рішень. Однак, інновації створені науковцями за підходом «зверху вниз», що є характерним і для України, переважно уніфіковані та стандартизовані, їх складно адаптувати в мінливому середовищі. Визнання таких недоліків інноваційної діяльності зумовило необхідність зміщення підходів інноваційної політики та методології дослідної діяльності через запровадження практики інтерактивних інновацій та багатосторонньої участі в інноваційній діяльності у економічно розвинених країнах. Тож методологічні підходи організації вітчизняної дослідницької діяльності необхідно переглянути також.

Методи. При підготовці результатів досліджень було використано такі методи дослідження: синтез та порівняльного аналізу – для дослідження аспектів організації традиційної та громадянської типів науки, абстрактно-логічний – для визначення сутності концептуальних та організаційних засад здійснення спільних прикладних досліджень, монографічний – для систематизації ознак за низхідним та висхідними підходами до організації дослідницької діяльності.

Результати. Систематизовано концептуальні засади вітчизняної інноваційної політики у традиційному (низхідному) типі дослідної діяльності та громадянському (висхідному) типі, що активно впроваджується в зарубіжній практиці. Проаналізовано особливості методологій дослідної діяльності, якою керують наукові кадри та користувачі інновацій. Обґрунтовано необхідність запровадження в Україні практики спільних прикладних досліджень в аграрній галузі за підходом «розробка технологій за участі», враховуючи аспекти витрат, мотивації та підзвітності.

Перспективи. Наступні дослідження передбачається зосередити на визначенні дієвого в українських реаліях інструментарію (матеріального та нематеріального) стимулювання творчої активності в межах системи сільськогосподарських знань та інновацій, механізмів співфінансування, розподілу прав інтелектуальної власності, організації моніторингу і оцінки спільних прикладних досліджень

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ

Світлана Стахурська — Fri, 30 Jun 2023 00:00:00 +0300

Вступ. Інтелектуальний потенціал виступає важливим елементом інноваційного розвитку підприємства. Фокус на людському чиннику, рівень якого визначається освітою і науковими здобутками не відображає в повній мірі можливості і особливості інтелектуального потенціалу. Зважаючи на це, важливою науковою проблемою є визначення складу і теоретичних засад формування механізму управління інтелектуальним потенціалом підприємства.

Методи. Задля досягнення визначеної мети і вирішення поставлених завдань в роботі використано загальнонаукові методи і підходи, серед яких системний підхід, діалектичний метод, а також методи аналізу і синтезу, абстрагування і формалізації, спостереження та узагальнення.

Результати. В роботі наголошено на тому, що повноцінне використання інноваційного потенціалу підприємства вимагає від керівництва системного підходу, направленого на узгодження не тільки процесів особистого розвитку персоналу, але й забезпечення відповідного рівня матеріально-технічного і фінансового забезпечення, нормативно-правового і наукового обґрунтування тощо.

Відповідно до цього обґрунтовано, що механізм управління інтелектуальним потенціал утворює собою сукупність взаємодій матричного типу, які переплітають між собою функції управління і процеси формування, розвитку і використання інтелектуального потенціалу як реакцію на виникнення інтелектуального вакууму через вплив на людські, структурні, фінансові елементи інтелектуального потенціалу і елементи відносин.

Перспективи. Отримані в роботі результати закладають важливі передумови для проектування і використання механізму управління інтелектуальним потенціалом на підприємствах реального сектору економіки.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В УПРАВЛІНСЬКІЙ ПРАКТИЦІ МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА

Ольга Шмигель — Fri, 30 Jun 2023 00:00:00 +0300

Вступ. Сучасна бізнес діяльність будь-якого підприємства вимагає використання інструментів управління фінансовими ресурсами. Фінансова діяльність підприємств – це ключовий елемент, що забезпечує ефективність та успіх сучасного бізнесу. Проте, з метою забезпечення ефективного управління фінансами та організації їхнього якісного розподілу, розміщення та використання необхідне формування раціональної процедури облікового процесу, в рамках якого проводиться бухгалтерський облік підприємства..

Методи. З метою досягнення поставленої мети в роботі використано загальнонаукові та спеціальні методи: діалектичний метод наукового пізнання – для розгляду сутності бухгалтерського обліку; синтезу – для з’ясування взаємозв’язків між суб’єктами бізнесу в процесі ведення бухгалтерського обліку та його впливу на управлінські процеси; графічний – для наочного відображення одержаних результатів; абстрактно-логічний метод – для формування висновків і пропозицій дослідження.

Результати. Обґрунтовано роль та значення бухгалтерського обліку в інформаційній системі управління підприємством як специфічної функції управління. Встановлено, що роль бухгалтерського обліку як інформаційної системи полягає не лише у фіксації інформації у звітності про події, які мали місце в минулих звітних періодах, а передусім у допомозі та сприянні системі менеджменту підприємства визначити поточну та стратегічну цілі діяльності та моделювати майбутні управлінські рішення. Доведено, що використання сучасних інформаційних систем дозволяє вирішувати завдання інтеграції управлінського та фінансового обліку з системою управління.

Перспективи. Подальші наукові дослідження проблеми мають спрямовуватися на поглиблене вивчення застосування цифрової комп’ютерної та телекомунікаційної техніки, яка базується на використанні штучного інтелекту для менеджменту підприємства.

УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПОСЛУГ ПІДПРИЄМСТВ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОЇ СФЕРИ

Володимир Мазур — Fri, 30 Jun 2023 00:00:00 +0300

Вступ. Розуміння та застосування ефективних методів управління якістю є ключовим фактором для задоволення клієнтів, що покращує репутацію підприємства, сприяє його конкурентоспроможності на ринку та забезпечує стабільний розвиток готельно-ресторанної галузі для обґрунтування та вдосконалення процесів управління якістю послуг цих підприємств з метою досягнення високого рівня якості обслуговування та задоволення потреб клієнтів.

Методи. У процесі дослідження використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема: індукція та дедукція – на етапі збору, систематизації та обробки необхідної інформації; аналіз та порівняння – у процесі відображення розвитку готельно-ресторанної галузі в світі та Україні; абстрактно-логічний – для формування теоретичних висновків; монографічний та порівняльний – для систематизації наукових підходів вчених до теоретичних аспектів розвитку готельно-ресторанного бізнесу.

Результати. Розглянуто теоретичні основи управління якістю послуг у готельно-ресторанній сфері діяльності через призму економічних аспектів даного бізнесу. Проаналізовано і досліджено значення методів, стратегії, інструментів управління якістю та факторів, які впливають на якість послуг: комунікації з клієнтами, підготовка обслуговуючого персоналу до використання продуктивних технологій та ефективних інновацій для створення механізму якісного управління процесами взаємодії. Доведено, що готельно-ресторанний бізнес є джерелом економічного зростання, так як готелі і ресторани не лише надають послуги проживання та харчування, але й сприяють потужному розвитку пов'язаних галузей: транспорт, туристичні агентства, доставка продуктів харчування, організації екскурсій та аніматорських послуг.

Перспективи. Обґрунтовані результати дослідження, пропозиції можуть бути використані для ефективного розвитку готельно-ресторанного бізнесу та застосування механізму управління якістю процесів через використання інструментів та їх впливу на покращення якості наданих послуг. На перспективу доцільно здійснювати цифровізацію управління якістю послуг підприємств готельно-ресторанної сфери.

ТЕХНОЛОГІЇ КАДРОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ІНСТИТУТІВ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Дмитро Онофрійчук — Fri, 30 Jun 2023 00:00:00 +0300

Вступ. Нині система кадрового менеджменту органів місцевого самоврядування наштовхується на низку проблем, адже результативність менеджменту інституту публічного управління залежить від якості кадрового забезпечення, що його реалізує. Якість кадрового забезпечення визначається рівнем освіти, управлінського досвіду, навичками, фаховими знаннями та вміннями, якими володіють керівники структурних підрозділів інститутів публічного управління та звичайні фахівці. Саме тому актуальним є питання технологій кадрового забезпечення системи внутріорганізаційного менеджменту органу місцевого самоврядування як особливого представницького інституту публічного управління та відповідні підходи до вдосконалення технологій роботи з кадрами в системі менеджменту інститутів публічного управління.

Методи. В рамках наукової публікації використані методи нормативного, системного, структурного аналізу, абстрактно-логічного аналізу та узагальнення.

Результати. У роботі проаналізовано сутнісні детермінанти використання технологій кадрового менеджменту, стан та підходи до кадрового забезпечення інститутів публічного управління на прикладі органів місцевого самоврядування. Наголошено на специфіці використання адаптивних технологій кадрового забезпечення менеджменту в умовах воєнного стану, необхідності поєднання інструментів конкурсного добору, призначення та договірної системи. Запропоновано підходи до інноватизації технологій кадрового забезпечення за рахунок використання кадрового аудиту та кадрового консалтингу.

Перспективи. Основні положення наукової статті сприятимуть результативнішому використанню технологій кадрового забезпечення в менеджменті інститутів публічного управління, якісному кадровому забезпеченню органів місцевого самоврядування та побудові ефективної системи кадрового менеджменту. Модернізація кадрового менеджменту органів місцевого самоврядування повинна проходити в руслі поєднання переваг основних форм добору кадрів та роботи з кадрами, що має стосуватися використання кадрового консалтингу, кадрового аудиту, та передбачення у штаті працівників органів місцевого самоврядування фахівців у галузі цифрового кадрового менеджменту.

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ РИНКОВОЮ КАПІТАЛІЗАЦІЄЮ КОРПОРАТИВНИХ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ОСНОВІ ESG-ПРИНЦИПІВ

Андрій Сусліков — Fri, 30 Jun 2023 00:00:00 +0300

Вступ. Стратегія управління ринковою капіталізацією корпоративного аграрного підприємства потребує використання концепції сталого розвитку та корпоративної соціальної відповідальності, соціально-етичного маркетингу, управління репутацією та інших механізмів й інструментів, орієнтованих не лише на максимізацію прибутку та ринкової вартості, а й довгострокового сталого розвитку.

Методи. Під час дослідження були використані такі методи: абстрактно-логічний і синтезу (теоретичні узагальнення, формулювання висновків); узагальнення (визначення принципів і механізмів впливу ESG на ринкову капіталізацію корпоративних аграрних підприємств); монографічний (вивчення досвіду впровадження принципів сталого розвитку й ESG концепції у стратегічне управління ринковою капіталізацією корпоративних аграрних підприємств); графування (схематичне відображення окремих систематизованих результатів дослідження).

Результати. Узагальнено основні принципи і механізми впливу ESG на ринкову капіталізацію корпоративних аграрних підприємств. Показано, що впровадження ESG-принципів у бізнес-стратегії має істотний вплив на ринкову капіталізацію публічних корпоративних аграрних підприємств. ESG-інвестиції як інструмент підвищення ринкової капіталізації аграрного підприємства мають бути спрямовані на використання репутаційного менеджменту і отримання вигод від створення якісного корпоративного іміджу і ділової репутації. Підтверджено, що перехід на ESG-принципи та їх дотримання в агробізнесі забезпечує задоволення інтересів усіх груп стейкхолдерів й сприяє підвищенню інвестиційної привабливості підприємств..

Перспективи. Перспективами подальших досліджень є гармонізація міжнародних стандартів ESG звітності, рейтингування корпоративних аграрних підприємств за результатами реалізації ESG-орієнтованих стратегій в цілях підвищення ефективності управління їх ринковою капіталізацією й інвестиційною привабливістю.

ЗАСТОСУВАННЯ НОВІТНІХ ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УПРАВЛІННІ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Петро Пуцентейло, Надія Хома, Степан Бабій — Fri, 30 Jun 2023 00:00:00 +0300

Вступ. Земельні ресурси як об’єкт управління традиційно розглядаються у взаємозв’язку із земельними відносинами, що визначають зміст систем взаємодій економічних агентів, котрі виникають у процесі володіння, розпорядження та користування землею – вагомим фактором виробництва та просторовим базисом життєдіяльності людини. Структурна і функціональна складність системи управління обумовлена її багаторівневим характером, широким спектром загальних і специфічних функцій управління, що реалізуються, неоднорідністю суб’єктів земельних відносин, різновекторністю їх економічних інтересів.

Методи. З метою досягнення поставленої мети в роботі використано загальнонаукові та спеціальні методи: діалектичний метод наукового пізнання – для розгляду сутності новітніх інформаційно-цифрових технологій в управлінні земельними ресурсами; синтезу – для з’ясування взаємозв’язків між суб’єктами земельних відносин в умовах цифровізації; графічний – для наочного відображення одержаних результатів; абстрактно-логічний метод – для формування висновків і пропозицій дослідження.

Результати. Розкрито значення і роль земельних ресурсів, розглянуто різноманітні підходи до визначення їх економічної сутності в умовах застосування інформаційно-цифрових технологій в управлінні земельними ресурсами. Висвітлено основні напрями цифровізації управління земельними ресурсами сільськогосподарських підприємств.

Перспективи. Отримані результати дослідження можуть бути використані для впровадження новітніх інформаційно-цифрових технологій в практику управління земельними ресурсами. Це дасть змогу аграрним товаровиробникам аналізувати великі обсяги даних, контролювати стан земельних ресурсів та раціональність їх використання на різних рівнях управління, що сприятиме прозорості функціонування ринку землі сільськогосподарського призначення.

У перспективі застосування систем цифрового землеустрою дасть змогу: створити інформаційну комп’ютерну систему оцінки якості та розташування земельних ділянок сільськогосподарського призначення на основі їх інвентаризації, оцінки продуктивних і територіальних особливостей; завершити формування запровадження вільного обігу земель сільськогосподарського призначення та удосконалення земельних правовідносин, що сприятиме залученню в агробізнес додаткових кредитних ресурсів під заставу землі та покращенню ефективності функціонування галузі.