ТЕОРЕТИЧНІ ДОМІНАНТИ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОГО ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ АГРАРНОГО СЕКТОРУ

Анотація

Вступ. В умовах глобалізації світової економіки, посилення міжнародної конкуренції та інтеграції до європейського економічного простору особливого значення набуває формування конкурентоспроможного експортного потенціалу аграрного сектору. Саме експортна орієнтація аграрного виробництва забезпечує можливість інтеграції України у глобальні ланцюги створення доданої вартості та зміцнення позицій на міжнародних продовольчих ринках.

Методи. В процесі проведення дослідження було  використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, зокрема монографічний метод – для узагальнення теоретичних підходів до формування конкурентоспроможного експортного потенціалу аграрного сектору, системний аналіз – для визначення взаємозв’язку інституційних, інноваційних, логістичних та екологічних чинників його розвитку, а також методи аналізу і синтезу – для оцінювання сучасних тенденцій функціонування аграрного експорту України. Використано статистико-економічний метод для аналізу показників зовнішньоторговельної діяльності, порівняльний метод – для зіставлення міжнародних і вітчизняних підходів до забезпечення конкурентоспроможності аграрного експорту, а також інституціональний підхід – для дослідження впливу формальних і неформальних інститутів на ефективність зовнішньоекономічної діяльності.

Результати. Доведено, що формування конкурентоспроможного експортного потенціалу аграрного сектору залежить від взаємодії інституційних, інноваційно-технологічних, логістичних, цифрових та екологічних чинників. Встановлено, що підвищення конкурентоспроможності аграрного експорту потребує трансформації сировинної моделі розвитку у модель, орієнтовану на виробництво продукції з високою доданою вартістю, розвиток цифрової інфраструктури та інтеграцію до глобальних ланцюгів створення вартості. Обґрунтовано, що модернізація логістичної системи, розвиток ESG-орієнтованого управління, впровадження інноваційних технологій і гармонізація нормативно-правового середовища із вимогами ЄС є ключовими передумовами зміцнення експортного потенціалу аграрного сектору України.

Перспективи. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням адаптивних моделей управління конкурентоспроможним експортним потенціалом аграрного сектору в умовах воєнних і євроінтеграційних трансформацій. Особливого значення набувають дослідження цифровізації агроекспорту, розвитку ESG-орієнтованого управління, формування логістичних кластерів та оцінювання ефективності механізмів державної підтримки експортоорієнтованих аграрних підприємств.