АГРОПРОДОВОЛЬЧІ ЛАНЦЮГИ В УМОВАХ ВОЄННОЇ ЕКОНОМІКИ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СТІЙКОСТІ ТА АДАПТАЦІЇ

Анотація

Вступ. Сучасні агропродовольчі ланцюги функціонують в умовах високої турбулентності глобального економічного середовища, що супроводжується геополітичними конфліктами, кліматичними змінами, енергетичними кризами та порушенням міжнародних логістичних систем. Для України проблематика стійкості агропродовольчих ланцюгів набула особливої актуальності в умовах повномасштабної війни, яка спричинила масштабні трансформації у виробництві, переробці, логістиці та експорті агропродовольчої продукції.

Методи. Під час підготовки статті використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. Методи теоретичного узагальнення, системного аналізу та логічного підходу застосовано для дослідження сутності агропродовольчих ланцюгів, їх стійкості та адаптивності в умовах воєнної економіки, а також узагальнення наукових підходів до функціонування продовольчих систем. Методи статистичного, порівняльного та економічного аналізу використано для оцінювання впливу воєнних ризиків на агропродовольчі ланцюги України, аналізу змін логістичних маршрутів, виробничих і енергетичних витрат, розвитку цифровізації та трансформації систем постачання агропродовольчої продукції.

Результати. У результаті дослідження встановлено, що агропродовольчі ланцюги в умовах воєнної економіки зазнають суттєвих трансформацій, пов’язаних із порушенням логістичних маршрутів, зростанням виробничих і енергетичних витрат, скороченням виробничого потенціалу та підвищенням рівня ризиків функціонування аграрного сектору. Визначено, що стійкість агропродовольчих ланцюгів формується на основі поєднання економічних, логістичних, інституційних, цифрових та екологічних компонентів, а важливими механізмами адаптації виступають диверсифікація логістичних маршрутів, цифровізація систем управління постачанням, розвиток мультимодальної логістики та локальних продовольчих систем. Обґрунтовано, що подальше підвищення стійкості агропродовольчих ланцюгів потребує модернізації логістичної інфраструктури, підтримки переробної промисловості, розвитку систем страхування аграрних ризиків, впровадження цифрових технологій та активізації державної підтримки аграрного сектору України.

Перспективи. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням адаптивних моделей управління агропродовольчими ланцюгами в умовах воєнної та післявоєнної трансформації економіки України. Особливого значення набувають дослідження цифровізації логістичних процесів, розвитку систем простежуваності продукції, інтеграції принципів ESG-орієнтованого управління та циркулярної економіки у функціонування агропродовольчих систем.