ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ ЗБАЛАНСОВАНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.36742/2410-0919-2019-2-5Ключові слова:
аграрне виробництво, важелі впливу, збалансоване землекористування, землі сільськогосподарського призначення, інструменти, принципи управління, рівні управлінняАнотація
Вступ. В теорії і практиці ведення сільськогосподарської діяльності для забезпечення збалансованого використання земельних ресурсів важливу роль відіграє застосування широкого спектру інструментів та важелів впливу на різних рівнях управління. Тому, актуальним на сучасному етапі господарювання є дослідження особливостей формування системи управління в сфері землекористування для забезпечення збалансованого використання земель сільськогосподарського призначення.
Методи. Дослідження проводилися шляхом використання діалектичного методу пізнання дії економічних законів і системного підходу до вивчення економічних явищ і процесів, монографічного, індукції та дедукції – для формування системи управління в напрямку збалансування сільськогосподарського землекористування; абстрактно-логічного методу – при здійсненні теоретичних узагальнень та формулювання висновків.
Результати. Автором обґрунтовано основні принципи формування управлінського інструментарію в напрямку збалансування сільськогосподарського землекористування. Визначено основні складові для формування системи управління в сфері збалансування використання земель сільськогосподарського призначення на місцевому, регіональному і державному рівнях. Встановлено основні важелі та інструменти в системі управління сільськогосподарським землекористуванням для забезпечення його збалансування. Розроблено систему формування управлінського інструментарію в напрямку забезпечення збалансованого використання земель сільськогосподарського призначення.
Перспективи. Для забезпечення функціонування ефективної системи управління в напрямку збалансованого сільськогосподарського землекористування важливим є формування відповідного інституціонального середовища на загальнодержавному і регіональному рівні. В подальших дослідженнях слід акцентувати увагу на вивченні впливу інституціональних складових на збалансованість системи землекористування на різних рівнях управління.
Посилання
Budziak, V.M. (2006). Silskohospodarske zemlekorystuvannia (ekonomiko-ekolohichni ta upravlinski aspekty) [Agricultural land use (economic and environmental and management aspects)]. S.I. Dorohuntsov (Ed.). Kyiv, Ukraine: Oriana.
Khvesyk, M.A., & Lyzun, S.O. (Eds.). (2015). Ekonomichni aspekty upravlinnia pryrodnymy resursamy ta zabezpechennia staloho rozvytku v umovakh detsentralizatsii vlady v Ukraini [Economic aspects of managing natural resources and ensuring sustainable development in the minds of decentralization of government in Ukraine]. Kyiv, Ukraine: Derzhavna ustanova «Instytut ekonomiky pryrodokorystuvannia ta staloho rozvytku Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy».
Kakutich, E.Yu. (2010). Ustoychivoye razvitiye kak kontseptualnaya osnova transformatsii mirovoy ekonomiki [Sustainable development as a conceptual basis for the transformation of the global economy]. Mekhanizm rehuliuvannia ekonomiky [Mechanism of Economic Regulation], 1, 62-74.
Kisil, Z.R., & Kisil, R.V. (2011). Administratyvne pravo: navchalnyi posibnyk [Administrative law: Teaching manual]. Kyiv, Ukraine: Alerta: TsUL.
Kosyakova, I.V. (2006). Organizatsionno-ekonomicheskiye osnovy ekologicheskoy deyatel'nosti promyshlennykh predpriyatiy : monografiya [Organizational and economic foundations of the environmental activities of industrial enterprises: monograph]. Moskow, Russia: Kompaniya Sputnik+.
Kupinets, L.Ye. (2015). Ekolohichni imperatyvy staloho ahropromyslovoho rozvytku [Environmental imperatives of sustainable agro-industrial development]. Naukovyi visnyk [Scientific Bulletin], 15.6, 371-376.
Melnyk, K.M. Derzhavna finansova pidtrymka silskoho hospodarstva. www.nbuv.gov.ua. Retrieved from http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/inek/2011_1/235.pdf.
Melnyk, P.P. (2016). Ekoloho-ekonomichni osnovy upravlinnia pryrodokorystuvanniam v ahroekosystemakh [Ecological and economic bases of nature management in agroecosystems]. Kyiv, Ukraine: DIA.
Novakovska, I.O. (2016). Rehuliuvannia hromadskoho kontroliu zemlekorystuvannia [Regulation of public control of land use]. Ekonomika APK [Economy AIC], 9, 43-50.
Sabluk, P.T. (2004). Zemelna reforma: ternysta doroha vid startu do finishu [Land reform: a thorny road from start to finish]. Uriadovyi kurier [Government Courier], 146, 20.
Tkachenko, V.S., & Vashchuk, O.V. (2014). Problemy derzhavnoho upravlinnia ekolohizatsiieiu ekonomiky: rehionalnyi riven [Problems of governance ecologization of the economy: regional level]. Investytsii: praktyka ta dosvid [Investment: Practice and Experience], 12, 47-52.
Firsov, I.V.. (2014). Metodologicheskiye osnovy prakticheskogo upravleniya v sisteme obespecheniya ekonomicheskoy bezopasnosti [Methodological foundations of practical management in the system of ensuring economic security]. Ekonomika i predprinimatelstvo [Economics and Entrepreneurship], 1,2 (42-2), 123-126.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Економічний дискурс
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).