КЛАСИФІКАЦІЯ СІМЕЙНИХ ФОРМ ГОСПОДАРЮВАННЯ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.36742/2410-0919-2019-2-7Ключові слова:
форми господарювання, товарність, цільове призначення, форма власності, потреби людини, сімейні фермерські господарства, особисті, селянські господарства, присадибні господарстваАнотація
Вступ. Практично в усіх країнах світу cімейні форми господарювання, що провадять діяльність в аграрній сфері є невід’ємною складовою сільськогосподарського виробництва на всіх етапах його становлення та розвитку. Україна – не виняток. Так, cімейні форми господарювання за роки колективізації і функціонування колгоспно-радгоспного ладу був представлений особистими підсобними господарствами населення.
Розвитку цих форм господарювання присвячено дослідження багатьох провідних вітчизняних вчених-аграрників. Проте і дотепер залишаються питання, які недостатньо вивчені, чимало з них дискусійні. Зокрема, в теоретичному і методологічному аспектах заслуговують на увагу подальші дослідження сутнісної характеристики сімейних форм господарювання з точки зору розвитку малих форм товарного виробництва, співвідношення в них бізнесу і підприємництва, ідентифікації понять та визначення критеріїв типізації суб’єктів аграрної господарської структури, оцінки економічного потенціалу за власністю і розмірами, формування земельних і власницько-господарських відносин тощо.
Методи. Методологічною і теоретичною основою статті є законодавство зарубіжних країн, праці вітчизняних і закордонних вчених, а також результати власних досліджень. У статті використано діалектичний метод пізнання та системний підхід, а також прийоми абстрактно-логічного методу, а саме: аналіз і синтез, індукція та дедукція, аналогія і співставлення. Результати. На основі систематизації положень теорії соціальної психології й управління, з використанням секторального підходу для виділення певних складових із цілісної системи, розглянуто взаємозв’язок діяльності сімейних форм господарства з потребами людини, виявлено причинно-наслідковий характер задоволення потреб людини, а також роль сімейних форм господарств у забезпеченні потреб домогосподарств. Перспективи. Класифікацію селянських форм господарювання необхідно провадити залежно від рівнів товарності, цільового використання земельних ділянок і форми власності. Згідно зазначених підходів сімейні форми господарювання поділяються на товарні, малотоварні та нетоварні господарства, а залежно від цільового призначення та форми власності земельні ділянки сімейних форм господарювання доцільно класифікувати як: присадибні, які на праві спільної сумісної власності належать усім членам сім’ї; для ведення сімейного фермерського господарства чи у формі фізичної особи-підприємця, які на праві приватної власності належать одному члену сім’ї; для ведення особистого селянського господарства, які на праві приватної власності належать окремим членам сім’ї; для ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва, які на праві користування належать одному з членів сім’ї; для ведення городництва і сінокосіння, які тимчасово виділені на праві користування із земель комунальної власності; для випасання худоби, які використовуються як громадське пасовище, що належить сільській громаді; орендовані або передані домогосподарству на праві безоплатного використання інші земельні ділянки для ведення сільськогосподарської діяльності.
Посилання
Ekspres-vypusk «Osobysti selyansʹki hospodarstva v Ukrayini stanom na 1 sichnya 2019 roku» [Express issue "Personal Peasant Farms in Ukraine as of January 1, 2019"] (2019). Kyyiv : Derzhavna sluzhba statystyky Ukrayiny [in Ukrainian], 2.
Sayt Psykholohichnoyi biblioteky Kyyivsʹkoho Fondu spryyannya rozvytku psykholohichnoyi kulʹtury. Rezhym dostupu. mmi.psylib.ukrweb.net/books/masla01/txt04.htm. Retrieved from http://www.psylib.ukrweb.net/books/masla01/txt04.htm
Zemelʹnyy Kodeks Ukrayiny. (n.d.). rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page2.
Zakon Ukrayiny «Pro osobyste selyansʹke hospodarstvo». (n.d.). rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15.
Zakon Ukrayiny «Pro fermersʹke hospodarstvo». (n.d.). rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/973-15.
Zakon Ukrayiny «Pro ob'yednannya spivvlasnykiv bahatokvartyrnoho budynku». (n.d.). rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2866-14.
Malik M.Y., Zayats V.M. Theoretical principles and directions of transformation of personal peasant farms. Economy of agroindustrial complex. 2013. №5. 153 p.
Nakaz Ministerstva pratsi ta sotsialʹnoyi polityky «Pro zatverdzhennya Metodyky vyznachennya prozhytkovoho minimumu na odnu osobu ta dlya osib, yaki vidnosyatʹsya do osnovnykh sotsialʹnykh i demohrafichnykh hrup naselennya». (n.d.). rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0347-00.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Економічний дискурс
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).