ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ ЗАГРОЗ ТА РИЗИКІВ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

Анотація

Вступ. Сучасна система організації землекористування в сільському господарстві не сприяє забезпеченню екологічної рівноваги в агроекосистемах і характеризується загрозливими тенденціями зниження еколого- економічної ефективності аграрного виробництва. Враховуючи зазначене, необхідним є подальше вдосконалення теоретико-методологічних підходів до формування екологобезпечного сільськогосподарського землекористування, зокрема через ефективне функціонування системи ідентифікації екологічних загроз і ризиків. Це своєю чергою викликає актуальність питання їх систематизації та впливу на екологічну безпеку сільськогосподарського землекористування. Методи. Дослідження сформовано, ґрунтуючись на використанні розрахунково-конструктивного та експериментального методів з метою систематизації загроз та ризиків екологічної безпеки сільськогосподарського землекористування, методу факторного аналізу – для формування моделі їх взаємодії, а також індикаторного методу – при розробці класифікації рівнів прояву цих загроз та ризиків. Результати. Обґрунтовано підхід до визначення сутності екологобезпечного сільськогосподарського землекористування як процесу використання земель в сільському господарстві, за якого забезпечується запобігання небезпеки для здоров’я людини, попередження погіршення екологічного стану агроекосистем та деградації земельних ресурсів, а також їх стійкість до екологічних загроз та ризиків. Відповідно до трактування сутністно-змістовного поняття екологобезпечного сільськогосподарського землекористування в основу нового концептуального підходу його формування запропоновано покласти рівень асиміляційного потенціалу окремих видів угідь (рілля, багаторічні насадження, пасовища тощо), що на противагу існуючій концепції екологічного нормування дозволяє нормувати обсяги впливу з урахуванням властивостей та призначення конкретної агроекосистеми на основі обмежень та обтяжень у землекористуванні. З метою систематизації загроз та ризиків екологічної безпеки сільськогосподарського землекористування, спричинених екодеструктивними чинниками, складено факторну модель у вигляді матриці прямої взаємодії цих загроз (ризиків). На основі цієї моделі здійснено ранжирування найвагоміших загроз та ризиків екологічної безпеки сільськогосподарського землекористування залежно від рівнів їх прояву в часі і просторі. Перспективи. Зважаючи на негативні мультиплікаційні та синергетичні ефекти загроз та ризиків екологічної безпеки сільськогосподарського землекористування, актуальним питанням є формування класифікації негативних чинників впливу на неї, що в подальшому слугуватиме базисом для розробки методики оцінки рівня цієї безпеки.