ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА У НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ
DOI:
https://doi.org/10.36742/2410-0919-2020-4-11Ключові слова:
інновації, інноваційний розвиток підприємництва, національна економікаАнотація
Анотація Вступ. Сьогодні світова економіка поступово глобалізується. Жодна країна світу не може уникнути свого впливу на певні сфери суспільного життя. Процес «глобалізації» впливає на розвиток інноваційного підприємництва. Сьогодні рушійною силою функціонування інноваційного підприємництва у забезпеченні економічного зростання є його розвиток і це одна з головних передумов успішного функціонування підприємництва в різних сферах економіки, стимул підвищення ефективності виробництва. Інноваційне підприємництво – це особливий інноваційний процес створення нового, свого роду менеджменту, спрямований на пошук нових ідей та можливостей для комерційного використання інновацій. Методи. У дослідженні використані фундаментальні положення економічної теорії. Для вирішення поставлених завдань використовувалися загальнонаукові принципи проведення комплексних наукових досліджень. У процесі дослідження використано ряд загальнонаукових методів, зокрема: аналогії, логічного узагальнення та системний аналіз. Результати. Інноваційне підприємництво розглянуто як новий шлях розвитку малого підприємництва, з використанням досягнення сучасної науки. Вивчення інноваційного підприємництва дозволило осягнути сучасні напрями розвитку ринку та вийти на нові шляхи розвитку економіки, зокрема, виокремивши проблеми і перспективи його розвитку. Перспективи. Для того щоб вирішити проблеми розвитку інноваційного підприємництва необхідно: розробити законодавчу базу, що включає в себе визначення понять «інновація» та «інноваційна діяльність»; створити конкуренцію, яка можлива лише при хороших фінансових стимулах; підготувати кваліфікований персонал, а для цього дієвим буде відкриття інноваційно-технологічних центрів при ВНЗ; розробляти нові венчурні програми фінансування (створення великої кількості інноваційно-технологічних центрів, технопарків та бізнес-інкубаторів); організовувати виставки і презентації продукції в регіонах. Перспективами подальших досліджень інноваційного підприємництва може стати посилення фінансового забезпечення розвитку інноваційного підприємництва за рахунок удосконалення бюджетно-податкової політики підтримки суб’єктів підприємництва.
Посилання
Altman, E., & Sabato, G. (2007). Modelling Credit Risk for SMEs: Evidence from the U.S. Market. Abacus, 43 (3), 332-357.
Antoniuk, L., Gernego, I., Dyba, V., Polishchuk, Y., & Sybirianska, Y. (2017). Barriers and opportunities for hi-tech innovative small and medium enterprises development in the 4th industrial revolution era. Problems and Perspectives in Management, 15 (4), 100-113.
Batavia, B., & Nandakumar, P. (2016). Did EMU membership cause the “Dutch disease” in the PIGS nations? Global Finance Journal, 31, 31-41.
Bremus, F., & Neugebauer, K. (2018). Reduced cross-border lending and financing costs of SMEs. Journal of International Money and Finance, 80, 35-58.
Ciubotariu, M., Socoliuc, M., Mihaila, S., & Savchuk, D. (2019). Companies Image: Marketing and Financial Communications. Marketing and Management of Innovations, 3, 223-241.
Cosmulese, C.G., Grosu, V., Hlaciuc, E., & Zhavoronok, A. (2019). The Influences of the Digital Revolution on the Educational System of the EU Countries. Marketing and Management of Innovations, 3, 242-254.
Dubyna, M., Zhavoronok, A., Kudlaieva, N., & Lopashchuk, I. (2021). Transformation of Household Credit Behavior in the Conditions of Digitalization of the Financial Services Market. Journal of Optimization in Industrial Engineering, 14(1), 97-102.
Ivashchenko, A.I., & Orlova, N.S. (2017). Comparative analysis of some EU and EU associated countries to identify the phenomenon of business development in post-socialist countries. Economic Annals-XXI, 163(1-2), 22-25.
Grigoraș-Ichim, C.E., Cosmulese, C.G., Savchuk, D., & Zhavoronok, A. (2018). Shaping the perception and vision of economic operators from the Romania – Ukraine – Moldova border area on interim financial reporting. Economic Annals-XXI, 173(9-10), 60-67.
Koráb, P., & Poměnková, J. (2015). Access to Credit of SMEs in the Czech Republic During the Financial Crisis and in the Post-crisis Period. Acta Universitatis Agriculturae et Silviculturae Mendelianae Brunensis, 63 (4), 1297-1302.
Maravalle, A., & Claeys, P. (2012). Boom-bust cycles and procyclical fiscal policy in a small open economy. Journal of Policy Modeling, 34 (5), 735-754.
Polishchuk, Ye., Kornyliuk, A., Lopashchuk, I., & Pinchuk, A. (2020). SMEs debt financing in the EU: on the eve of the coronacrisis. Banks and Bank Systems, 15 (3), 81-94.
Shaposhnykov, K., Holovko, O. (2019). Public regulation and administration in the sphere of small business. Baltic Journal of Economic Studies, 5, 4, 236-242.
Shkarlet, S., Dubyna, M., Hrubliak, O., & Zhavoronok, A. (2019). Theoretical and applied provisions of the research of the state budget deficit in the countries of Central and Eastern Europe. Administratie si Management Public, 32, 120-138.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).