КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ДО ТРАНСФОРМАЦІЇ БІЗНЕС-МОДЕЛЕЙ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА НА ЗАСАДАХ ЗЕЛЕНОЇ ЕКОНОМІКИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.36742/2410-0919-2023-2-7

Ключові слова:

трансформація, бізнес-моделі, аграрне виробництво, зелена економіка, землі сільськогосподарського призначення, сільські території

Анотація

Вступ. Перебіг економіко-екологічної кризи останніх років, і, особливо, у фазі воєнного стану України, свідчить про невідкладність переходу до іншої бізнес-моделі аграрного виробництва, оскільки на теперішній час модель «зеленої економіки» є єдиною, яка дозволяє комплексно підійти до розв’язання проблеми забезпечення сталого розвитку аграрного сектора в постконфліктному періоді.

Методи. У процесі дослідження використовувались наступні методи: монографічний (при вивченні досвіду та особливостей ведення аграрного виробництва на засадах зеленої економіки); метод аналізу та синтезу (при обґрунтуванні залучення еколого-економічних інструментів до бізнес-моделей аграрного виробництва в умовах переходу до зеленої економіки); абстрактно-логічний (при формуванні парадигми інституційного механізму екосистеми в аграрному виробництві на засадах зеленої економіки); теоретичного узагальнення та порівняння (при виконанні теоретичних узагальнень та формулюванні висновків, удосконаленні понятійно-категоріального апарату дослідження); структурно-логічний (при вивченні трансформаційного процесу в циклах регулювання екологізації та ефективності використання земель сільськогосподарського призначення за нової бізнес-моделі аграрного виробництва при переході до зеленої економіки).

Результати. Обґрунтовано концептуальні положення трансформації бізнес-моделей аграрного виробництва та підкреслено цінність природи, яка генерує земельні ресурси для фундаментальних переваг життєзабезпечення сільських територій, попереджує про виникнення ризику руйнування екосистеми. Детермінанти результативності еколого-економічної діяльності суб’єктів аграрного бізнесу за умови визначення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення, забезпечені факторами сталого устрою, від яких залежить стійкість та беззбитковість розвитку аграрного виробництва. Практичне застосування розроблених положень уможливлює корегування окремих елементів еколого-економічної системи суб’єктів аграрного бізнесу, для покращення ефективності виробничої інфраструктури, забезпечення зрушень в структурі власності, в правових та організаційних формах господарювання, із врахуванням особливостей сільських територіях в різних регіонах України.

Перспективи. Подальший напрямок розвитку моделі аграрного виробництва на засадах зеленої економіки передбачає створення агроекологічного симбіозу як нового виду біоекономіки, в якій використовується міжгалузевий аналіз різних секторів підприємництва на сільських територіях з численними потоками попиту і пропозиції. Впровадження нових бізнес-моделей аграрного виробництва заснованих на біоекономічних засадах дозволить використовувати нові джерела енергії для власного споживання, перетворювати біомасу на додаткову вартість продуктів переробки, і, як результат, винаходити нові життєздатні напрями заробітку для сільськогосподарських підприємств.

Посилання

Bespalko, R.I., & Hryschuk, S.Yu. (2013). Problemni pytannia optymizatsii vykorystannia zemlekorystuvan [Problematic issues of land use optimization]. Heodeziia, kartohrafiia i aerofotoznimannia [Geodesy, Cartography and Aerial photography], 78, 226-229. [in Ukr.].

Gronska, M.V. (2014). Ratsionalne vykorystannia zemel silskohospodarskoho pryznachennia cherez pryzmu orhanizatsiino-pravovoho zabezpechennia [Rational use of agricultural lands through the prism of organizational and legal support]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu silskoho hospodarstva imeni Petra Vasylenka [Bulletin of the Petro Vasylenko Kharkiv National Technical University of Agriculture], 149, 128–136. [in Ukr.].

Dorosh, O.S., & Kupriyanchyk, I.P. (2016). Rol sotsialno-ekonomichnoi y instytutsiinoi skladovykh u formuvanni y funktsionuvanni ahrokholdynhiv v Ukraini [The role of socio-economic and institutional components in the formation and functioning of agricultural holdings in Ukraine]. Zemleustrii, kadastr i monitorynh zemel [Land Management, Cadastre and Land Monitoring], 3, 12-19. [in Ukr.].

Zelene povoienne vidnovlennia Ukrainy: viziia ta modeli (2022) [Green post-war recovery of Ukraine: vision and models]. «Resursno-analitychnyi tsentr «Suspilstvo i dovkillia» [Analytical note. «Resource-Analyti¬cal Center «Society and Environment»]. Retrieved from https://dixigroup.org/wp-content/uploads/2022/08/green_recovery.pdf

Kaminetska, O.V. (2017). Ekonomichni teorii dobrobutu yak osnova efektyvnosti ta spravedlyvosti suspilnoho rozpodilu zemelnykh resursiv [Economic theories of well-being as the basis of efficiency and fairness of social distribution of land resources]. Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini [Formation of Market Relations in Ukraine], 2 (189), 66-72. [in Ukr.].

Kireitseva, O.V. (2016). Suchasni tendentsii funktsionuvannia rynku zemli u Frantsii. [Modern trends in the functioning of the land market in France]. Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal «Internauka» [International Scientific Journal «Internauka»], 12(2), 74-76. [in Ukr.].

Libanova, E.M., & Khvesyk, M.A. (2014). Sotsialno-ekonomichnyi potentsial staloho rozvytku Ukrainy ta yii rehioniv [Socio-economic potential of sustainable development of Ukraine and its regions]. Kyiv: DU TEPSR NAN Ukrainy.

Ukraina uviishla do komitetu prodovolchoi bezpeky OON. (2021). [Ukraine joined the UN Food Security Committee]. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/news/ukrayina-priyednalasya-do-komitetu-z-vsesvitnoyi-prodovolchoyi-bezpeki-fao.

Ukraina: shvydka otsinka zavdanoi shkody ta potreb na vidnovlennia. (2022). Cvitovyi Bank, Uriad Ukrainy, Yevropeiska Komisiia. Retrieved from https://www.minregion. gov.ua/wp-content/uploads/2022/09/zvit-shvydka-oczinka-zavdanoyi-shkody-ta-potreb-na-vidnovlennya_-ukr-1.pdf.

Amit, R., & Zott, C. (2012). Creating value through business model innovation. MITSLOAN Management Review, Magazine: Spring. Retrieved from https://sloanreview.mit.edu/article/creating-value-through-business-model-innovation/

Baas, L. (2008). Industrial symbiosis in the Rotterdam Harbour and Industry Complex: reflections on the interconnection of the techno-sphere with the social system. Business Strategy and the Environment, 17, 330-340.

Blanco, E., & Razzaque, J. (2012). Natural Resources and the Green Economy: Redefining the Challenges for People. Leiden-Boston: Martinus Nijhoff Publishers. Retrieved from https://books.google.com.ua/books/about/Natural_Resources_and_the_Green_Economy.html?id=y_TZNgmMz94C&redir_esc=y.

D'Amato, D., & Korhonen, J. (2021). Integrating the green economy, circular economy and bioeconomy in a strategic sustainabil¬ity framework. Ecological Economics, 188, 107143. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2021.107143.

Eckerberg, K., & Mineur, E. (2003). The Use of Local Sustainability Indicators: case studies in two Swedish municipalities. Local Environment, 8 (6), 591-614.

Fischer-Kowalski, M. (2011). Decoupling natural resource use and environmental impacts from economic growth. A Report of the Working Group on Decoupling to the International Resource Panel. UNEP.

Hallstedt, S.I., Broman, G.I, & Robèrt, K.-H. (2007). A method for sustainable product development based on a modular system of guiding questions. Journal of Cleaner Production, 15, 1-11.

Harris, J. (2019). Green Keynesianism: Beyond Standard Growth Paradigms. GDAE Working Paper, 13-02. Retrieved from https://www.bu.edu/eci/files/2019/06/13-02HarrisGreenKeynesianism.pdf.

Lee, J.-Y., Marotzke, J., Bala, G., Cao, L., Corti, S., Dunne, J.P., Engelbrecht, F., Fischer, E., Fyfe, J.C., Jones, C., Maycock, A., Mutemi, J., Ndiaye, O., Panickal, S., & Zhou, T. (2021). Future Global Climate: Scenario-Based Projections and Near-Term Information. Cambridge, United Kingdom and New York, NY, USA, 553-672.

Litido, M.I., & Righnini, G. (2013). Tools and methods for the green economy. Retrieved from http://www.plastice.org/ fileadmin/files/Green_economy_EN.pdf

Marchi, B., Zanoni, S., & Zavanella, L. (2017). Symbiosis between industrial systems, utilities and public service facilities for boosting energy and resource efficiency. International scientific conference «Environmental and Climate Technologies». Energy Procedia, 128, 544-550. Retrieved from https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1876610217338481?ref=pdf_download&fr=RR-2&rr=85856a116c12247c

Mascarenhas, A., Coelho, P., Subtil, E., & Ramos, T. (2010). The role of common local indicators in regional sustainability assessment. Ecological Indicators, 10, 646-656.

Mealy, P., & Teytelboym, A. (2020). Economic complexity and the green economy. Research Policy. Retrieved from https://0300287?via%3Dihub.

Pollin, R. (2015). Greening the Global Economy (Boston Review Originals). Boston: The MIT Press.

Sawyer, M. (2015). The scourge of green monetarism. Brazilian Keynesian Review, 1(2), 166-176. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/289537362_The_Scourge_of_Green_Monetarism

Tienhaara, K. (2018). Green Keynesianism and the Global Finan¬cial Crisis. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/326173715_Green_Keynesianism_and_the_Global_Financial_Crisis

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-30

Як цитувати

Трусова, Н., & Кукіна, Н. (2023). КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ДО ТРАНСФОРМАЦІЇ БІЗНЕС-МОДЕЛЕЙ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА НА ЗАСАДАХ ЗЕЛЕНОЇ ЕКОНОМІКИ. Економічний дискурс, (3-4), 73–82. https://doi.org/10.36742/2410-0919-2023-2-7

Номер

Розділ

Статті