ГЛОБАЛЬНІ ЗМІНИ КЛІМАТУ: ОЦІНКА ТА ЄВРОПЕЙСЬКІ ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ ЗАПОБІГАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.36742/2410-0919-2024-2-1Ключові слова:
зміни клімату, глобальне потепління, секвестрація вуглецю, сидеральні культури, проміжні посіви, парникові газиАнотація
Вступ. Зміни клімату та спричинене ними глобальне потепління, які спостерігаються останніми десятиліттями у загальнопланетарному масштабі та в Україні, зокрема, становлять загрозу для існування людства та вимагають невідкладних заходів щодо боротьби із ними. Світовим співтовариством прийнято цілий ряд важливих документів, які повинні врегулювати питання викидів парникових газів (метану та діоксиду карбону) в атмосферне повітря та запобігатимуть цим самим подальшому зростанню температурного режиму нашої планети.
Методи. У дослідженні використовувалися методи системного і порівняльного аналізу та емпіричного дослідження. Збір даних проводився шляхом аналізу наукових публікацій, нормативно-правової бази та інформаційних матеріалів NASA.
Результати. Спостерігається підвищення температури повітря у глобальному вимірі, порівняно із базовим періодом 1951-1980 рр., і у 2024 році воно становило 1,28°С.
Даний процес нерозривно пов’язаний із зростанням вмісту вуглекислого газу в атмосфері. Із 1958 року по 2024 рік вміст СО2 в атмосфері збільшився на 109,4 ppm або на 34,7% і становив 424,6 ppm. Крім діоксиду карбону, до парникових газів належить метан, який значно більше впливає на глобальне потепління, ніж вуглекислий газ. Від початку загальнопланетарних спостережень з 1983 по 2024 рік його концентрація в повітрі зросла на 290,8 ppb із 1636,6 до 1927,4 ppb або на 17,8%.
Одним із шляхів вирішення питання зменшення вмісту парникових газів, перш за все СО2, є його секвестрація однорічними проміжними, сидеральними та покривними культурами.
Перспективи. У зв’язку з цим, вивчення питання ефективного вирощування проміжних, сидеральних та покривних культур набуває особливої актуальності в плані нерозкритого потенціалу вбирання вуглекислого газу з атмосферного повітря.
Посилання
Shevchenko, O. (2014). Otsinka vrazlyvosti do zminy klimatu: Ukraina. Monohrafiia [Vulnerability assessment to climate change: Ukraine. Monograph]. Kyiv: KFSP.
FAO. (2018). The future of food and agriculture – Alternative pathways to 2050. Rome. Retrieved from http://www.iogu.gov.ua/ pasportizaciya/ahrohimichne-obstezhennya-silskohospodarskyh-uhid/
Climate Change. (2014). Synthesis Report Summary for Policymakers IPCC Fifth Assessment Report, Summary for Policymakers. Retrieved from https://www.ipcc.ch/site/assets/uploads/2018/02/AR5_SYR_FINAL_SPM.pdf.
Gabriele, C. Hegerl. (1996). Detecting Greenhouse-Gas-Induced Climate Change with an Optimal Fingerprint Method. Journal of Climate. 9, October, 2281-2306. Retrieved from https://www.jstor.org/stable/26201437.
NASA, NOAA Data Show 2016. (2017).Warmest Year on Record Globally Posted Jan. 18. Retrieved from https://www.giss.nasa.gov/research/news/20170118/
Ramaswamy, V. (2006). Anthropogenic and Natural Influences in the Evolution of Lower Stratospheric Cooling. Science 311, 1138-1141.
Santer, B.D. (2003). «Contributions of Anthropogenic and Natural Forcing to Recent Tropopause Height Changes». Program for Climate Model Diagnosis and Intercomparison. Science 301, 479-483.
WMO confirms 2019 as second hottest year on recordhttps. Retrieved from https://wmo.int/news/media-centre/wmo-confirms-2019-second-hottest-year-record.
Adamenko, T.I. (2013). Zmina klimatu ta yii vplyv na ahroklimatychni resursy Ukrainy. Prezentatsiia na kruhlomu stoli «Rozvytok ahrarnoho vyrobnytstva v umovakh pryrodno-klimatychnykh zmin» [Climate change and its impact on agroclimatic resources of Ukraine. Presentation at the round table «Development of agricultural production in conditions of natural and climatic changes»]. Kyiv: IAE NAANU.
Natsionalna dopovid pro stan navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha v Ukraini u 2015 rotsi [National Report on the State of the Environment in Ukraine in 2015]. (2017). Kyiv: Ministerstvo ekolohii ta pryrodnykh resursiv Ukrainy, FOP Hrin D.S.
Shevchenko, O.H., Vlasiuk, O.Ya., Stavchuk, I.I., Vakoliuk, M.V., & Illiash, O.E. (2014). Otsinka vrazlyvosti do zminy klimatu [Assessment of vulnerability to climate change]. Kyiv: Myflaer.
Kulbida, M.I., Yelistratova, L.O., & Barabash, M.B. (2013). Suchasnyi stan klimatu Ukrainy [Current state of the climate of Ukraine]. Problemy okhorony navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha ta ekolohichnoi bezpeky [Problems of Environmental Protection and Ecological Safety], 35, 118-130. [in Ukr.].
The United Nations Framework Convention on Climate Change. Retrieved from https://treaties.un.org/doc/source/recenttexts/unfccc_eng.pdf.
Paris Agreement on climate change. Retrieved from https://www.consilium.europa.eu/en/policies/paris-agreement-climate/.
The European Green Deal. Striving to be the first climate-neutral continen. Retrieved from https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/priorities-2019-2024/european-green-deal_en.
The Farm to Fork Strategy. Retrieved from https://www.europarl.europa.eu/factsheets/en/sheet/293547/the-farm-to-fork-strategy.
Rozporiadzhenniam Kabinetu Ministriv Ukrainy Pro skhvalennia Stratehii rozvytku silskoho hospodarstva ta silskykh terytorii v Ukraini na period do 2030 roku ta zatverdzhennia operatsiinoho planu zakhodiv z yii realizatsii u 2025-2027 rokakh: vid 15 lystopada 2024 roku №1163-р. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1163-2024-%D1%80#Text.
Global Temperature. Retrieved from https://climate.nasa.gov/vital-signs/global-temperature/?intent=121.
Leonel, J.R. Nunes. (2023). The Rising Threat of Atmospheric CO2: A Review on the Causes, Impacts, and Mitigation Strategies. Environments. 10 (4), 66.
Carbon Dioxide. Retrieved from https://climate.nasa.gov/vital-signs/carbon-dioxide/?intent=121.
Badr, O., Probert, S.D., & P. O'Callaghan, W. (1991). Atmospheric methane: Its contribution to global warming. Applied Energy. 40, 4, 273-313.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
