КІБЕРЗЛОЧИННІСТЬ ЯК ЗАГРОЗА ЕКОНОМІЧНІЙ БЕЗПЕЦІ: СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ

Анотація

Вступ. Світова практика свідчить про значне зростання кількості кіберінцидентів, зокрема атак на фінансові установи, підприємства критичної інфраструктури, державні інформаційні системи. За оцінками міжнародних організацій, щорічні економічні збитки від кіберзлочинності сягають сотень мільярдів доларів, створюючи серйозні виклики для формування стійкої економічної політики. Особливої актуальності ця проблема набуває для України, яка, з одного боку, активно впроваджує цифрові сервіси, а з іншого – стикається з обмеженими ресурсами у сфері кібербезпеки та зростанням рівня кібератак, пов'язаних із гібридними загрозами.

Методи. У статті використано комплексний підхід до аналізу проблеми кіберзлочинності як економічної загрози. Методологічну основу становлять загальнонаукові методи: аналіз, синтез, індукція, дедукція, а також спеціальні економічні методи – порівняльний аналіз, економічне моделювання, аналіз статистичних даних. Здійснено огляд міжнародних звітів з кібербезпеки, публікацій провідних дослідницьких установ, аналітичних центрів, а також нормативно-правових актів України та інших країн щодо протидії кіберзлочинності.

Результати. У результаті проведеного дослідження було встановлено, що кіберзлочинність є вагомим фактором дестабілізації економічної безпеки, особливо в умовах посиленої цифровізації економіки. Зокрема, визначено основні форми кіберзлочинності, які безпосередньо впливають на економіку: фінансові шахрайства, атаки на банки та компанії, викрадення конфіденційних даних, кібершантаж, порушення функціонування критичної інфраструктури. Проаналізовано світовий досвід стосовно даної проблеми. Вивчено поточний стан кібербезпеки в Україні, виявлено ключові проблеми: фрагментарність системи реагування, недостатність фінансування, нестача висококваліфікованих кадрів, а також зростання ризиків у зв’язку з гібридною війною. Запропоновано першочергові заходи для зменшення кіберекономічних загроз, серед яких – інституційне зміцнення сфери кібербезпеки, розвиток внутрішнього ринку кіберпослуг, стимулювання цифрової грамотності та формування системи економічного оцінювання збитків від кіберзлочинів.

Перспективи. У контексті динамічного розвитку цифрових технологій і змін у ландшафті кіберзагроз подальші дослідження можуть бути спрямовані на розробку методів кількісної оцінки економічних збитків від кіберзлочинності на рівні окремих галузей та підприємств, вивчення ефективності державної політики у сфері кіберекономічної безпеки, зокрема в умовах воєнного стану та визначення пріоритетних напрямів цифрової трансформації, що водночас підвищують економічну ефективність і знижують кіберризики.