ІНВЕСТУВАННЯ В КОРМОВИРОБНИЦТВО ЯК ІНСТРУМЕНТ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА

Анотація

Вступ. Сучасне аграрне виробництво в Україні характеризується високим рівнем спеціалізації та переважною орієнтацією на вирощування експортно привабливих культур – насамперед, зернових (кукурудза, пшениця) та олійних (соняшник, ріпак). Такий підхід забезпечує значну частину валютних надходжень країни та формує основний обсяг зовнішньої торгівлі аграрною продукцією. Проте надмірна залежність від вузького спектра культур створює низку ризиків для аграрного сектору та економіки, загалом.

Одним із найбільш перспективних напрямів такої диверсифікації виступає розвиток кормовиробництва – як основи для сталого функціонування тваринницького комплексу, який останніми роками перебуває в кризовому стані.

Методи. У процесі дослідження було застосовано низку методів, що забезпечили комплексний та обґрунтований підхід до аналізу проблематики. Зокрема, монографічний метод дозволив здійснити глибоке вивчення наукових підходів до інвестування в аграрну сферу та визначити теоретичні засади розвитку кормовиробництва в контексті диверсифікації. Економіко-статистичний метод було використано для обробки офіційної статистики щодо структури та динаміки інвестицій, обсягів виробництва кормів, показників рентабельності та продуктивності аграрних підприємств.

Застосування системного підходу дало змогу розглянути взаємозв’язки між інвестиційними потоками, розвитком кормової бази та ефективністю сільськогосподарського виробництва в цілому. Крім того, метод експертних оцінок допоміг залучити думки фахівців галузі щодо ефективних моделей та інструментів інвестування. Порівняльний аналіз став основою для вивчення міжнародного досвіду інвестування у кормовиробництво та обґрунтування можливостей його адаптації до українських реалій.

Результати. Встановлено, що інвестування в кормовиробництво є не просто галузевим пріоритетом, а стратегічним інструментом диверсифікації та трансформації аграрного сектору України.

Доведено, що інвестування в кормовиробництво - це не лише відповідь на поточні виклики агросектору, а фундаментальний елемент переходу до нової моделі аграрного розвитку України, заснованої на стійкості, самозабезпеченні, локалізації вартості та технологічній модернізації.

Перспективи. Перспективним є вивчення ефективних механізмів залучення приватних і державних інвестицій у створення стабільної кормової бази для розвитку тваринництва. Особливої уваги потребує аналіз інноваційних технологій у виробництві кормів, здатних підвищити продуктивність та економічну стійкість агропідприємств. Подальші дослідження можуть зосередитися на моделюванні диверсифікованих агросистем, де кормовиробництво виступає як ключова ланка продовольчої безпеки та регіонального розвитку.