СИРОВИННА ЗАЛЕЖНІСТЬ АГРАРНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ: РИЗИКИ, ПЕРСПЕКТИВИ ТА НАПРЯМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Анотація

Вступ. Російська агресія 2022 року та пов’язані з нею глобальні логістичні виклики загострили проблему сировинної вразливості України, особливо в аграрному секторі. В аграрному секторі України сировинна вразливість має системний характер. За останні два десятиліття сформувалася модель, в якій переважає експорт зернових культур, олійного насіння та шроту, а продукція з високою доданою вартістю – борошно, консерви, молочні та м’ясні вироби – становить незначну частку.

Методи. В процесі дослідження використано системний та структурно-функціональний підходи для визначення особливостей сировинної залежності та її впливу на економіку. Статистичний аналіз дав змогу оцінити динаміку експорту, структуру виробництва та зміни індексу економічної складності. Порівняльний метод використано для зіставлення українських тенденцій із міжнародним досвідом.

Результати. Дослідження доводить, що подолання сировинної залежності України неможливе без комплексної державної стратегії, спрямованої на структурну модернізацію економіки. Вирішальне значення мають розвиток глибокої переробки та впровадження сучасних технологій, що дозволяють підвищити рентабельність виробництва та створити додану вартість усередині країни. Запропоновано концепцію агропромислового відродження України, що ґрунтується на переході від сировинної моделі експорту до моделі глибокої переробки та створення високої доданої вартості всередині країни. Обгрунтовано необхідність формування стратегії диверсифікованої агрологістичної інфраструктури (річкові, залізничні, сухопутні маршрути, склади) як ключового елементу зміцнення продовольчої безпеки та економічної стійкості держави.

Перспективи. Подальші дослідження сировинної залежності аграрного сектору України мають зосереджуватися на вивченні шляхів диверсифікації виробництва та розвитку переробних галузей. Особливого значення набуває оцінка впливу державної політики та інституційних змін на процеси технологічної модернізації. Перспективним є аналіз міжнародного досвіду подолання сировинної спеціалізації та його адаптації до українських умов. Важливо дослідити соціально-економічні наслідки переходу до інноваційної моделі для сільських територій, зайнятості та добробуту населення. Отримані результати можуть стати основою для вироблення рекомендацій зі стратегії сталого розвитку аграрного сектору.