КЛІМАТИЧНА АДАПТАЦІЯ ЯК ВЕКТОР ДОВГОСТРОКОВОЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Анотація

Вступ. Сільське господарство є однією з найбільш уразливих до кліматичних коливань галузей, що особливо актуально для України як держави з вагомою часткою аграрного сектору в економіці та експорті. Зростання масштабів і частоти кліматичних змін суттєво трансформує умови функціонування аграрних підприємств, підвищуючи рівень виробничих та фінансових ризиків і знижуючи передбачуваність результатів господарювання. У цих умовах кліматична адаптація набуває значення ключового вектора довгострокової стратегії їх розвитку, що зумовлює актуальність дослідження та необхідність наукового обґрунтування відповідних управлінських рішень.

Методи. У процесі дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, зокрема: методи аналізу й синтезу, індукції та дедукції – для уточнення сутності кліматичної адаптації; концептуального аналізу – при вивченні підходів щодо трактування кліматичної адаптації; системний та структурно-функціональний підходи – для дослідження механізмів формування й реалізації стратегій адаптації в умовах високої невизначеності; абстрактно-логічний метод – для формулювання висновків і практичних рекомендацій.

Результати. Доведено, що реагування на кліматичні виклики шляхом окремих, несистемних заходів не забезпечує належного рівня адаптаційної спроможності підприємств, у зв’язку з чим актуалізується необхідність переходу до комплексного стратегічного управління адаптацією. Обґрунтовано, що стратегія адаптації до кліматичних змін повинна розглядатися як складова загальної стратегії розвитку підприємства, орієнтована на підвищення його стійкості, зниження вразливості до кліматичних загроз і забезпечення стабільності функціонування в довгостроковій перспективі.

Перспективи. Перспективи подальших досліджень полягають в удосконаленні стратегічних моделей управління адаптацією та оцінці ефективності поєднання державних стимулів із корпоративними практиками впровадження кліматично стійких технологій.