ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЯК СКЛАДОВА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ВІДТВОРЕННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ СЕЛА

Анотація

Вступ. Людський капітал сільських територій є стратегічним ресурсом соціально-економічного розвитку країни, що визначає конкурентоспроможність аграрного сектору, стійкість продовольчої системи та спроможність держави до довгострокового зростання. Якісні характеристики людського потенціалу - рівень освіти, професійні компетенції, стан здоров’я, соціальна активність і підприємницька ініціатива – формують основу виробничої ефективності аграрної економіки та інноваційного розвитку сільських територій.

Методи. У статті застосовано системний та інституційно-економічний підходи для дослідження державної політики як складової організаційно-економічного механізму відтворення людського капіталу села. Використано методи аналізу й синтезу, наукової абстракції та логічного узагальнення для обґрунтування ролі державних інструментів, нормативно-правового забезпечення й програм підтримки у формуванні відтворювальних процесів. Порівняльний та структурно-функціональний аналізи застосовано для оцінювання узгодженості державної політики з цілями сільського розвитку.

Результати. Встановлено, що державна політика відіграє системоутворюючу роль в організаційно-економічному механізмі відтворення людського капіталу сільських територій, формуючи інституційні рамки, пріоритети розвитку та стимули для накопичення й використання людського потенціалу. Доведено, що результативність державної політики у цій сфері істотно залежить від якості інституційного середовища, рівня інтеграції соціальної, аграрної та регіональної політики, а також узгодженості управлінських рішень між різними рівнями влади. Обґрунтовано, що підвищення ефективності державної політики потребує переходу до системного, результатоорієнтованого підходу з використанням програмно-цільових інструментів, розвитку міжсекторального партнерства, посилення ролі територіальних громад і впровадження принципів стійкості та резильєнтності в умовах воєнних і післявоєнних трансформацій.

Перспективи. Перспективи подальших досліджень пов’язані з поглибленням аналізу результативності інструментів державної політики у відтворенні людського капіталу села з урахуванням регіональних відмінностей та умов післявоєнного відновлення. Доцільним є розширення емпіричних досліджень щодо впливу децентралізації, цифровізації та міжсекторної взаємодії на ефективність організаційно-економічного механізму розвитку людського капіталу. Подальші наукові пошуки можуть бути спрямовані на обґрунтування адаптивних і резильєнтних моделей державної політики, здатних забезпечити стійкість відтворювальних процесів у середньо- та довгостроковій перспективі.