СТІЙКІСТЬ КРЕАТИВНИХ ІНДУСТРІЙ ДО ЕКОНОМІЧНИХ І ВОЄННИХ ШОКІВ
DOI:
https://doi.org/10.36742/2410-0919-2025-3-12Ключові слова:
креативні індустрії, економічна стійкість, воєнні та економічні шоки, резильєнтність, цифровізація, людський капітал, державна економічна політика, регіональний розвиток, післявоєнне відновлення, інноваційна економікаАнотація
Вступ. Економічні та воєнні потрясіння останніх років справили суттєвий вплив на функціонування національних економік, актуалізувавши проблеми їхньої стійкості та здатності до адаптації в умовах багатовимірної нестабільності. Для України ці виклики набули системного характеру внаслідок повномасштабної війни, що спричинила масштабні руйнування виробничої інфраструктури, дезінтеграцію логістичних ланцюгів, втрати людського капіталу та посилення макроекономічних дисбалансів.
Методи. У статті застосовано загальнонаукові та спеціальні методи економічного дослідження, зокрема аналіз і синтез – для узагальнення теоретичних підходів до оцінювання стійкості креативних індустрій в умовах економічних і воєнних шоків. Використано системний, інституційний і структурно-функціональний аналіз з метою виявлення чинників адаптивності, ролі людського капіталу та інституційного середовища у забезпеченні резильєнтності креативного сектору. Для обґрунтування висновків застосовано економіко-статистичні методи, порівняльний аналіз і узагальнення емпіричних даних, що дало змогу оцінити реакцію креативних індустрій на зовнішні шоки та їх здатність до відновлення.
Результати. У результаті дослідження встановлено, що креативні індустрії в умовах економічних і воєнних шоків характеризуються підвищеною стійкістю завдяки гнучким бізнес-моделям, високому рівню цифровізації, диверсифікації доходів і домінуванню людського капіталу. Доведено, що адаптивний потенціал креативного сектору обмежується інституційною нестабільністю, фінансовими обмеженнями та регіональною асиметрією розвитку, що підвищує вразливість малих суб’єктів господарювання. Обґрунтовано, що інтеграція розвитку креативних індустрій у цілісну державну економічну політику є необхідною умовою посилення економічної резильєнтності, диверсифікації економіки та збереження людського капіталу в середньо- та довгостроковій перспективі.
Перспективи. Перспективи подальших досліджень доцільно пов’язувати з поглибленим кількісним оцінюванням стійкості креативних індустрій до багаторівневих економічних і безпекових ризиків з використанням динамічних та сценарних моделей. Важливим напрямом є аналіз ефективності інструментів державної політики підтримки креативного сектору з урахуванням регіональної диференціації, масштабів підприємств і форм зайнятості. Подальші дослідження також мають бути спрямовані на вивчення ролі міжсекторальної взаємодії, кластерних моделей і публічно-приватного партнерства у формуванні довгострокової економічної резильєнтності в післявоєнний період.
Посилання
Ivanchuk, K.O. (2014). Stiikyi ekonomichnyi rozvytok pidpryiemstva: teoretychne obgruntuvannia [Sustainable economic development of the enterprise: theoretical justification]. Ekonomika rozvytku [Economics of Development], 3 (71), 84–88. [in Ukr.].
OECD. (2020). Building Economic Resilience: Insights from OECD Countries. Paris : OECD Publishing.
North, D.C. (1990). Institutions, Institutional Change and Economic Performance. Cambridge : Cambridge University Press.
Schultz, T.W. (1961). Investment in Human Capital. The American Economic Review, 51, 1, 1–17.
Throsby, D. (2010). The Economics of Cultural Policy. Cambridge : Cambridge University Press.
Florida, R. (2008). Who’s Your City? How the Creative Economy Is Making Where to Live the Most Important Decision of Your Life. New York : Basic Books.
Hrinchenko, S.I. (2025). Kultura yak resurs instytutsiinoi stiikosti hromad: empirychne doslidzhennia ukrainskykh keisiv [Culture as a resource for institutional sustainability of communities: an empirical study of Ukrainian cases]. Filosofiia ta upravlinnia [Philosophy and Governance], 5 (9), 1–96. [in Ukr.].
Kapinos, H.I., & Larionova, K.L. (2024). Rol ta znachennia kreatyvnoi ekonomiky dlia formuvannia stratehichnoho rozvytku biznesu [The role and importance of the creative economy for the formation of strategic development of business]. Development Service Industry Management, 1, 88–96. [in Ukr.].
Suslikov, S.V., Novik, I.O., Posokhov, I.M., Cherepanova, V.O., & Diuzhev, V.H. (2023). Kreatyvne pidpryiemnytstvo ta kreatyvni industrii v mizhnarodnii komertsii [Creative entrepreneurship and creative industries in international commerce]. Pravo, intelektualna vlasnist, kreatyvni industrii: suchasnyi vymir i podalshi perspektyvy : materialy konferentsii. 141–145.
Pliashko, O.S., Paniuk, T.P., & Khomych, S.V. (2024). Liudskyi kapital u kreatyvnii ekonomitsi: vid sutnosti do upravlinnia [Human capital in the creative economy: from absence to management]. Via Economica, 7, 50–59. [in Ukr.].
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
