ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ ІНВЕСТИЦІЙ У ВІДНОВЛЮВАНУ ЕНЕРГЕТИКУ

Анотація

Вступ. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю залучення міжнародних інвестицій у відновлювану енергетику в умовах глобальної декарбонізації, енергетичної нестабільності та поствоєнної трансформації економіки України. ВДЕ розглядаються як ключовий інструмент енергетичної безпеки, економічної модернізації та виконання міжнародних кліматичних зобов’язань. Водночас відсутність комплексних наукових підходів до організації міжнародного інвестування в умовах підвищених ризиків актуалізує потребу системного дослідження цієї проблематики.

Методи. У роботі застосовано міждисциплінарний підхід, який поєднує методи інституціонального аналізу, компаративістики, системного синтезу, правового аналізу міжнародних договорів та національного законодавства, а також кейс-метод для вивчення прикладів успішної реалізації інвестиційних механізмів у сфері ВДЕ в країнах G7, ЄС та Україні. Статистичну базу дослідження сформовано на основі відкритих даних IRENA, IEA, Eurostat, UkraineInvest, Кабінету Міністрів України, ЄБРР, Світового банку.

Результати: Стаття системно окреслює поняття засад організації міжнародного інвестування у ВДЕ як складного комплексу правових, інституційних, фінансових і регуляторних механізмів. Проаналізовано сучасну структуру, динаміку та географію міжнародних інвестицій у ВДЕ в Україні, ідентифіковано основні бар’єри (регуляторна нестабільність, воєнні ризики, інституційна фрагментація), а також надано компаративну оцінку інструментів стимулювання інвесторів у країнах ЄС та G7 (аукціони CfD, податкові пільги, гарантії MIGA, страхування воєнних ризиків, «зелені» облігації). Запропоновано підходи до побудови адаптованої для українських реалій моделі інституційного середовища, орієнтованої на післявоєнну реконструкцію та виконання міжнародних кліматичних зобов’язань.

Наукова новизна полягає у концептуалізації засад організації міжнародних інвестицій у ВДЕ як окремої економіко-правової категорії та пропозиції авторської систематизації структурних елементів цієї моделі. Також у роботі представлено порівняльний аналіз механізмів гарантування інвестицій, що включають арбітраж, страховий захист та змішане фінансування, в умовах підвищених ризиків та поствоєнної трансформації.

Перспективи. Результати дослідження можуть бути використані для формування державної політики у сфері залучення зовнішніх інвестицій до енергетики, підготовки нормативно-правових актів, гармонізації українського законодавства з acquis communautaire ЄС, а також при розробці регіональних програм сталого розвитку. Запропоновані підходи можуть бути адаптовані до інших країн із подібним ризиковим профілем. Подальші дослідження доцільно спрямувати на розробку ризик-орієнтованих моделей залучення міжнародного капіталу у ВДЕ в умовах поствоєнної трансформації, кількісну оцінку впливу воєнних, інституційних та регуляторних чинників на інвестиційну привабливість енергетичних проєктів, а також аналіз ефективності застосування механізмів змішаного фінансування, гарантій MIGA та контрактів CfD у національному контексті.