ОСОБИСТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ КЕРІВНИКА ЯК ПОЄДНАННЯ САМОМЕНЕДЖМЕНТУ ТА ДІЛОВОЇ ЕТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.36742/2410-0919-2025-3-20Ключові слова:
особиста відповідальність керівника, самоменеджмент, ділова етика, відповідальне лідерство, управлінська ефективність, емоційний інтелект, організаційна культура, корпоративна етика, самоорганізація, професійні компетенціїАнотація
Вступ. Сучасний менеджмент характеризується зростанням вимог до професійної компетентності керівника, його здатності до ефективної самоорганізації, відповідального прийняття рішень і дотримання високих етичних стандартів у професійній діяльності. В умовах динамічного та конкурентного бізнес-середовища особиста відповідальність менеджера розглядається як комплексна характеристика, що формується на основі поєднання навичок самоменеджменту та принципів ділової етики.
Методи. У дослідженні використано діалектичний метод для розкриття сутності особистої відповідальності керівника як інтеграції самоменеджменту та ділової етики. Системний і структурно-функціональний підходи застосовано для аналізу взаємозв’язку між самоорганізацією, етичними нормами та результативністю управлінської діяльності. Методи узагальнення, порівняльного аналізу й наукової абстракції дали змогу сформулювати теоретичні висновки та обґрунтувати практичні напрями розвитку відповідального лідерства.
Результати. Результати дослідження засвідчили, що особиста відповідальність керівника формується через інтеграцію навичок самоменеджменту та дотримання принципів ділової етики, що забезпечує підвищення ефективності управлінських рішень і стабільність функціонування організації. Встановлено, що синергія самоорганізації, самоконтролю та етичних цінностей сприяє зміцненню довіри в колективі, формуванню позитивного соціально-психологічного клімату та зростанню мотивації працівників. Обґрунтовано, що розвиток відповідального лідерства через освітні програми, корпоративні стандарти та підтримку етичної культури є важливим чинником підвищення конкурентоспроможності організацій і досягнення стратегічних цілей сталого розвитку.
Перспективи. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням методичних підходів до оцінювання рівня особистої відповідальності керівників та її впливу на ефективність управління організаціями. Важливим напрямом є вивчення взаємозв’язку між самоменеджментом, емоційним інтелектом і етичним лідерством у контексті цифровізації та трансформації сучасного управлінського середовища. Перспективним також є дослідження інструментів формування культури відповідального лідерства через корпоративні стандарти, освітні програми та розвиток організаційної етики.
Посилання
Yakymchuk, I.M. (2022). Osoblyvosti samomenedzhmentu v diialnosti suchasnoi orhanizatsii [Features of self-management in the activities of a modern organization]. Naukovi zapysky Lvivskoho universytetu biznesu ta prava [Scientific notes of Lviv University of Business and Law], 35, 197–202. [in Ukr.].
Suduk, O.Y. (2021). Samomenedzhment yak element formuvannia efektyvnoho brendu osobystosti [Self-management as an element of forming an effective personal brand]. Visnyk NUVHP [Bulletin National University of Water and Environmental Engineering], 4 (96), 349–356. [in Ukr.].
Drucker, P.F. (1999). Management challenges for the 21st century. New York: HarperBusiness.
Covey, S.R. (1989). The 7 habits of highly effective people: Powerful lessons in personal change. New York : Free Press.
Seiwert, L.J. (2007). If you want to get more done, do less: Time management for the modern professional. New York : Portfolio.
Tracy, B. (2001). Eat that frog!: 21 great ways to stop procrastinating and get more done in less time. San Francisco : Berrett-Koehler Publishers.
Goleman, D. (2002). Primal leadership: Realizing the power of emotional intelligence. Boston :Harvard Business School Press.
Osadcha, N.V., & Litovchenko, B.V. (2016). Teoriia orhanizatsii yak osnova formuvannia zasad samomenedzhmentu [Organization theory as a basis for the formation of self-management principles]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy [Herald of the Economic Sciences of Ukraine], 1, 98–106. [in Ukr.].
Weber, M. (2001). The protestant ethic and the spirit of capitalism. London : Routledge.
Solomon, R.C. (1992). Ethics and excellence: Cooperation and integrity in business. New York : Oxford University Press.
Donaldson, T., & Dunfee, T.W. (1999). Ties that bind: A social contracts approach to business ethics. Boston : Harvard Business School Press.
Antoniuk, R. (2023). Osobysta efektyvnist yak osnova liderskoi produktyvnosti kerivnyka orhanizatsii [Personal effectiveness as the basis of leadership productivity of an organization’s manager]. Naukovyi visnyk Vinnytskoi akademii bezperervnoi osvity. Seriia «Ekolohiia. Publichne upravlinnia ta administruvannia» [Scientific Bulletin of Vinnytsia Academy of Continuing Education. Series «Ecology. Public Administration»], 3, 11–21. [in Ukr.].
Kolpachenko, N. M., Khomenko, I. B., & Shkurko, Y. I. (2025). Formuvannia dilovoho imidzhu menedzhera v systemi orhanizatsiinoi povedinky ta korporatyvnoi etyky [Formation of the business image of a manager in the system of organizational behavior and corporate ethics]. Aktualni pytannia ekonomichnykh nauk [Current Issues of Economic Sciences], 18. Retrieved from file:///C:/Users/admin/Downloads/%D0%A5%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,_%D0%A0%D0%95%D0%94+%D0%A0%D0%95%D0%94.pdf. [in Ukr.].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
