ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМИ РАЦІОНАЛЬНОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ В НАСЕЛЕНИХ ПУНКТАХ

Вікторія Чудовська

Анотація


Вступ. Успішне формування дієвого та збалансованого інституційного середовища, яке передбачає вдосконалення системи земельних відносин з урахуванням умов сталого розвитку населених пунктів, забезпечуючи організацію раціонального землекористування, залежить від ефективності нормативно-правового забезпечення та інструментарію державного регулювання у цій сфері. У зв'язку з цим наразі вкрай важливим є необхідність реалізації комплексного системного підходу стосовно покращення та апроксимації взаємодії інституцій у сфері земельної і містобудівної політики держави. Методи. Описано вагомі течії та судження видатних науковців щодо формування ринку земель в контексті сталого розвитку, завдяки яким окреслилися значення та особливості системи раціонального землекористування в населених пунктах. Результати. На основі вивчення інституціональних особливостей системи раціонального землекористування в населених пунктах виявлено, що інституціональне забезпечення системи раціонального землекористування в населених пунктах є фундаментальною базою сталого розвитку населених пунктів, яке впливає на тісноту взаємозв’язку держави, суб’єктів господарювання та природного середовища, детермінуючи особливості інституціональних перетворень у сфері землекористування в межах населених пунктів. Обґрунтовано, що інституціональні зміни є рушійними трансформаційно-модифікаційними процесами забезпечення якісних перетворень атрибутів сталого розвитку населених пунктів, моделювання вектору розвитку та рівня інтенсивності використання земельних ресурсів. Перспективи. Дослідження інституціональних особливостей системи раціонального землекористування в населених пунктах дозволить виявити перспективні напрями подальшого розвитку земельних відносин в межах населених пунктів у контексті раціонального землекористування, що сприятиме не тільки своєчасній ідентифікації й оптимальному вирішенню екологічних та соціально-економічних проблем землекористування, а й забезпечить ефективну реалізацію механізмів сталого розвитку населених пунктів.


Ключові слова


населені пункти; інституціональні особливості; інституції; раціональне землекористування; земельні відносини

Повний текст:

PDF

Посилання


Добряк Д.С. Еколого-економічні засади реформування землекористування в ринкових умовах: [монографія] / Д.С. Добряк, Д.І. Бамбіндра. Київ : Урожай, 2006. 334 с.

Дорош О.С. Формування раціонального землекористування як економічний механізм поліпшення екологічного стану земельних ресурсів. Вісник аграрної науки. 2006. № 11. С. 59–62.

Зінченко Т.Є. Економіко-інституціональні засади використання земельних ресурсів міських агломерацій: дис. … док. екон. наук : 08.00.06 / Зінченко Тетяна Євгеніївна. Одеса, 2012. 400 с.

Концепція сталого розвитку населених пунктів № 1359-14 від 04.12.1999 р. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1359-14 (дата звернення 01.10.2016)

Мартин А.Г. Регулювання ринку земель в Україні: монографія. Київ: Аграр Медіа Груп, 2011. 252 с.

Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / Д. Норт М.: Фонд экономической книги «Начала», 1997. 180 с.

Ібатуллін Ш.І. Інвестиційна привабливість приміських земель. Вісник аграрної науки. 2007. - № 11 (655). С. 65–69.

Чудовська В.А. Еколого-економічні засади розвитку виробництва органічної сільськогосподарської продукції: дис. … канд. екон. наук : 08.00.06. Київ, 2014. 232 с.




Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.


Ліцензія Creative Commons ГО "Науковий клуб "СОФУС"
Львівський торговельно-економічний університет
Подільський державний аграрно-технічний університет