ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

Анотація

Актуальність. Сучасна система інформаційного забезпечення управління земельними ресурсами агросфери не може повною мірою забезпечити процес оцінювання існуючого стану земельних ресурсів в сільському господарстві. З’ясовано, що оцінювання стану сільськогосподарського землекористування щодо їх збалансованого використання вимагає вибору показників та індикаторів з двох позицій – землі, як природного ресурсу та як засобу виробництва. Виявлено, що необхідною умовою успішної реалізації державної політики із забезпечення збалансованого розвитку є комплексний аналіз тенденцій та характеру змін стану земельних ресурсів. Він виступає основою для обґрунтування визначення та реалізації заходів із попередження та подолання негативних наслідків. Методи. В наших дослідженнях щодо оцінювання стану земельних ресурсів було використано такі методи, як монографічний – під час опрацювання наукових публікацій українських та зарубіжних вчених, нормативних документів з питань оцінки стану та використання земельних ресурсів; абстрактно-логічний та системно-структурний – під час дослідження сутності та змісту процесу оцінювання земельних ресурсів, визначення структурних складових інформаційної системи сільськогосподарського землекористування; системний підхід (системний аналіз і синтез) – при вивченні екологічних та економічних показників стану сільськогосподарського землекористування, та визначенні найінформативніших, які можна використати в процесі оцінювання стану земельних ресурсів. Результати. Відносний індекс збалансованості сільськогосподарського землекористування буде заснований на співвідношенні екологічного та економічного індексів стану сільськогосподарського землекористування. Отриманий у результаті коефіцієнт є своєрідною величиною відповідності земельних ресурсів впливу сільськогосподарської діяльності. Перспективи. Застосування запропонованого підходу оцінювання стану сільськогосподарського землекористування дасть можливість розробки прогнозів та визначення системи організаційно-господарських заходів для забезпечення збалансованого землекористування.