ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА ЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ

Борис Сидорук

Анотація


Актуальність. В аграрній сфері економіки України для проведення сільськогосподарських робіт щороку використовується близько 1,9 млн. тонн дизельного палива і 0,6 млн. тонн бензину. При цьому, в процесі споживання продуктів переробки нафти і природного газу забруднюється навколишнє середовище, що супроводжується поширенням різноманітних важких захворювань серед населення. Варто наголосити на тому, що на долю автотракторної техніки в більшості країн світу приходиться від 50 до 60% шкідливих викидів, а у великих мегаполісах – навіть 80-90% і більше. Тому необхідність застосування в сільському господарстві альтернативних видів енергії, зокрема, одержуваної із рослинної сировини, та зниження рівня шкідливих викидів в природне середовище, назріла, як ніколи. Це і визначило актуальність дослідження. Методи. Дослідження проводилися шляхом використання діалектичного методу пізнання дії економічних законів і системного підходу до вивчення економічних явищ, монографічного, економіко- статистичного, розрахунково-конструктивного, системного аналізу, рядів динаміки, анкетування, абстрагування та абстрактно-логічного методу. Результати. У статті розглянуто питання проблем і перспектив розвитку аграрної галузі на регіональному рівні, а також досліджуються можливості подальшого розвитку системи сільськогосподарського виробництва. Авторами проаналізовано енергетичний потенціал рослинницької галузі на рівні Тернопільської області, а також запропоновано основні шляхи щодо покращення його використання. Перспективи. В перспективі необхідно здійснити оцінку економіко-екологічної ефективності вирощування енергомістких сільськогосподарських культур та виробництва альтернативних видів енергії із сировини рослинного походження; вивчити її вплив на забезпечення конкурентоспроможності сільських територій та окремих аграрних формувань в контексті збалансованого розвитку ландшафтів.


Ключові слова


аграрне виробництво; енергетичний потенціал; спеціалізація; групування; удосконалення

Повний текст:

PDF

Посилання


Булигін С.Ю. Формування екологічно сталих агроландшафтів / С.Ю. Булигін. – К.: Урожай, 2005. – 300 с.

Гулінчук Р.М. Еколого-економічні аспекти збалансованого використання земельних ресурсів / Р.М. Гулінчук // Збалансоване природокористування. – 2012. – №1. – С. 69-73.

Дубровін В.О. Методика узагальненої оцінки технічно-досяжного енергетичного потенціалу біомаси / В.О. Дубровін, Г.А. Голуб, С.В. Драгнєв та інші - К.: Тов. “Віол-принт”, 2013. – 25 с.

Постанова ВРУ «Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки» від 5.03.98 р. № 188/98-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/188/98-вр/page

Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України / Б.М. Данилишин, С.І. Дорогунцов, В.С. Міщенко та ін. – Київ: РВПС України НАН України, 1999. – 716 с.

Сільське господарство Тернопільської області за 2013 рік. Статистичний збірник / за ред. В.Г. Кирича. – Тернопіль : Тернопільське ГУС, 2014. – 216 с.

Стратегічні напрями розвитку сільського господарства України на період до 2020 року /за ред. Ю.О. Лупенка, В.Я. Месель-Веселяка. – К. : ННЦ “ІАЕ”, 2012. – 182 с.

Трегобчук В.М. Концептуальні основи сталого та екологобезпечного розвитку національного АПК / В.М. Трегобчук // Проблеми сталого розвитку. – К.: ВМТ, 1998 – С. 93–105.




Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.


Ліцензія Creative Commons ГО "Науковий клуб "СОФУС"
Львівський торговельно-економічний університет
Подільський державний аграрно-технічний університет