КЛАСИФІКАЦІЙНА ІДЕНТИФІКАЦІЯ КОНСАЛТИНГОВИХ ПОСЛУГ НА СВІТОВОМУ РИНКУ
Ключові слова:
консалтингові послуги, консалтинг, класифікація, ідентифікація, структуризація, менеджмент-консалтинг, види консалтингових послугАнотація
Вступ. Сучасний глобальний вектор розвитку світових ринків обумовлює необхідність детального дослідження тенденцій та особливостей розвитку одного з найбільш динамічних і зростаючих його сегментів –- світового ринку консалтингових послуг. Актуальність теми статті обумовлена складністю дослідження структуризації консалтингового ринку за відсутності єдиних класифікаційних стандартів та наукових підходів. Методи. У роботі використовувались методи теоретичного узагальнення, методи групувань, порівняльного аналізу та синтезу,діалектичний та метод наукової абстракції. Результати. У статті запропонована аналітична систематизація теоретичних підходів до класифікації сучасних консалтингових послуг. Виділено два основні підходи до систематизації консалтингових послуг за ключовими критеріями, насамперед, предметний та методологічний підходи. Автором сформовано загальні групи консалтингових послуг в межах цих підходів і надана їх характеристика. Запропоновано доповнити критеріальний апарат новими класифікаційними ознаками такими, як: форма роботи консультантів, ступінь інноваційності консалтингових послуг, характер співробітництва суб’єктів і зміст консультаційних послуг. Перспективи. Подальші наукові дослідження консалтингового ринку доцільно зосередити на розвитку інституційної інфраструктури менеджмент-консалтингу в Україні із єдиними стандартами та підходами до регулювання ринку.Посилання
Международный консалтинг; под ред. Ф. Л. Шарова. М.: МИЭП, 2007. 76с.
Коттлер Дж., Браун Р. Психотерапевтическое консультирование : научно-популярная література; пер. с англ. М. Потаповой, А. Ракитиной. Минск, Санкт-Петербург: СПб 4-е междунар. изд., 2001. 464 с.
Лавлок К., Вільямс К. Маркетинг услуг: персонал, технология, стратегия. 2005. 1008 с.
Кубр М. Менеджмент консалтинг: Гід у професію (четверте видання). Женева: Міжнародна служба
зайнятості, 2002. 927 с.
Марченко О.С. Консалтинговий сектор економіки України: структура і тенденції розвитку. Вісник університету банківської справи національного банку України. 2009. №1(4). С. 144-147.
Трофимова О.К. Определение понятия управленческое консультирование. URL: http//
www/management.com.ua. (дата звернення: 20.01.2018).
Офіційний сайт Європейської федерації асоціацій консультантів з економіки та управління.URL:
http://www.feaco.org. (дата звернення: 20.01.2018).
Федик М.В. Типологізація видів та об’єктів консалтингу в системі зовнішньоекономічної діяльності.
Вісник Дніпропетр. ун-ту. Серія «Економіка». Вип. 4 (3). 2010. С. 166-172.
Мишалова Т.О. Місце та роль консалтингу в побудові інфраструктури ринкової економіки України. Проблеми реформування ринкової економіки: Зб.наук. пр.КНЕУ. 1997. Вип.5. С. 119-125.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Економічний дискурс
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).