THE HISTORICAL CONDITIONS FOR DEVELOPMENT OF THE AUTOMOTIVE INDUSTRY
Ключові слова:
automotive industry, car companies and brands, steam propulsion, gasoline propulsion, electric propulsionАнотація
Introduction. Introduction. Introduction. Introduction. Introduction. Introduction. Introduction. Introduction. Introduction. Introduction. Introduction. Development of automotive technology for military purposes has been transferred onto the civil dimension. A wooden car prototype from the second half of the 18th century in France was to serve as an artillery vehicle, and it was only at the beginning of the 19th century that steam stagecoaches in England were used for passenger transport. The rapid decrease in the demand for innovative, as for those days, technical solutions used in steam engine vehicles resulted from the growing competition of railway traffic in the form of railway, which dominated transport at that time. Only the use of an internal combustion engine for cars in 1895 in Germany sets the date of the birth of a modern car. The car industry developed in European countries, i.e. France, England, Italy, Sweden as well as in the United States of America and Japan. The history of the Polish automotive industry, in the field of construction and production of passenger cars, having its genesis at the beginning of the 20th century, shows signs of development only after the Second World War and there is no continuation in the period of the systemic transformation. Methods.Methods.Methods.Methods.Methods.Methods.Methods.Methods. The research methodology involved the use of the existing sources. Content analysis of the published source materials has been carried out as well as a comparative analysis of the data on the development of the industry in the countries, where the structural thought contributed to the emergence of the automotive industry. Results. Results.Results.Results. Results.Results. It was not until the industrial era that universal access to the possession and use of a car for civil purposes, a car produced serially in standard technical and aesthetic parameters, became available.Discussion. Discussion. Discussion. Discussion. Discussion. Discussion. Discussion. Discussion. Discussion. The two-hundred-year evolution of the energy resources used to power cars takes its origins from the tractive force of animals, through such mechanical solutions as those using wind power (sail), springs, human muscles (pedals), water vapor (steam engine), gasoline (gasoline engine) to the experiments with biofuels and electricity. The search for new solutions was a response to the demand to increase the speed of movement in physical space.Посилання
Brzosko, S. (1961). Samochody na torach wyścigowych świata. Warszawa: Wydawnictwo Komunikacji i Łączności.
Kacalski, G. Fiat Uno. Unikatowa kolekcja samochodów PRL-u. Kultowe auta PRL-u. De Agostini Polska sp. z o.o. Warszawa, 2014, 156, 3-6.
Leśniewski, M. Fiat 126p BIS. Unikatowa kolekcja samochodów PRL-u. Kultowe auta PRL-u. De Agostini Polska sp. z o.o. Warszawa, 2010, 38, 3-5.
Leśniewski, M. Fiat 126p Cabrio. Unikatowa kolekcja samochodów PRL-u. Kultowe auta PRL-u. De Agostini Polska sp. z o.o. Warszawa, 2012, 88, 3-5.
Leśniewski, M. Polonez Caro. Unikatowa kolekcja samochodów PRL-u. Kultowe auta PRL-u. De Agostini Polska sp. z o.o. Warszawa, 2015, 168, 3-6.
Leśniewski, M. Syrena Sport. Kultowe auta PRL-u. Wydanie Specjalne. De Agostini Polska sp. z o.o. Warszawa, 2012, 78, 3-5.
Motor-Jahr 75. Eine internationale Revue. (1975). Berlin: Transpress VEB Verlag Verkehrswessen.
Motor-Jahr 76. Eine internationale Revue. (1976). Berlin: Transpress VEB Verlag Verkehrswessen.
Motorkalendar der DDR 1981. (1980). Berlin: Militarverlag der Deutschen Demokratischen.
Motorkalendar der DDR 1984. (1983). Berlin: Militarverlag der Deutschen Demokratischen.
Motorkalendar der DDR 1985. (1984). Berlin: Militarverlag der Deutschen Demokratischen.
Nowicki, C. (1975). Służba samochodowa ludowego wojska polskiego 1943-1966. Warszawa: Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej.
Rostocki, A. (1981). Historia starych samochodów. Warszawa: Wydawnictwo Komunikacji i Łączności.
Rostocki, A. (1978). Samochody. Warszawa: Młodzieżowa Agencja Wydawnicza.
Ruiz, M. (2004). Encyklopedia Samochody. Warszawa: Muza SA.
Rummel, A. (1981). Polskie konstrukcje i licencje motoryzacyjne w latach 1922-1980. Warszawa: Wydawnictwo Komunikacji i Łączności.
Rummel, A. Wrażenia z konferencji Autoprogress 1983/84. Auto. Technika. Motoryzacja, 1984, 8, 4-6.
Rychter, W. (1979). Dzieje samochodu. Warszawa: Wydawnictwo Komunikacji i Łączności.
Rychter, W. (1948). Historia samochodu. Lublin: Spółdzielnia Wydawniczo-Oświatowa „Czytelnik”.
Tarczyński, J. (1991). Początki polskiej motoryzacji CWS. Warszawa: Wydawnictwo Komunikacji i Łączności.
Urry, J. (2008). Życie za kółkiem [w:] Socjologia codzienności, red. P. Sztompka, M. Bogunia-Borowska, Kraków: Wydawnictwo „Znak”, 411-429.
Wojciechowski, J, (1971). Na lądzie, morzu i w powietrzu. Warszawa: Horyzonty.
Zieliński, A. (1985). Polskie konstrukcje motoryzacyjne 1947-1960. Warszawa: Wydawnictwo Komunikacji i Łączności.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Економічний дискурс
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).