ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯМ В ОСВІТНІХ УСТАНОВАХ
Ключові слова:
енергозбереження, механізм управління енергозбереженням в освітніх установах, енергоменеджментАнотація
Вступ. В умовах впровадження реформи децентралізації діяльності освітніх установ, зростання чисельності приватних освітніх закладів, перетворення університетів в сучасні диверсифіковані підприємницькі структури з надання освітніх послуг постає проблема удосконалення регуляторної політики держави та механізмів її реалізації. Зважаючи на значну частку витрат освітніх установ на оплату комунальних послуг та споживання енергетичних ресурсів, статтю присвячено формуванню механізму управління енергозбереженням в освітніх установах для удосконалення і систематизації реалізації політики енергозбереження в умовах існування загроз різного характеру та походження.Методи. В процесі дослідження застосовано методи теоретичного узагальнення та емпіричний – для визначення теоретичних основ побудови механізму енергозбереження та його змісту; системно-структурний метод застосовано для виділення блоків механізму управління енергозбереженням та етапів його формування. Результати. Визначено теоретичні основи та обґрунтовано етапи формування механізму управління енергозбереженням в освітніх установах. Здійснено візуалізацію механізму управління енергозбереженням в освітніх установах, що дозволило визначити зміст етапів його формування. Перспективи. Зважаючи на відмінності і різні умови формування систем енергоменеджменту для різних рівнів і типів освітніх закладів, існує потреба в розвитку й удосконаленні методологічних основ моніторингу ефективності управління енергозбереженням.Посилання
Афанасьев В.Г. Человек в управлении обществом. М. 1977. С. 234 – 238.
Leonid Hurwicz, Eric S. Maskin, Roger B. Myerson. Mechanizm design Theory. Наукове підґрунтя щодо присудження нобелівської премії: Щорічник лауреатів нобелівської премії з економіки. 2007. URL : http://nobelprize.org/nobel_prizes/economics/laureates/2007//ecoadv07.pdf. (дата звернення 20.01.2018).
Мишенина Н. В., Коваленко Е. В. Внутренний экономический механизм предприятия. 2007. URL :http://sumdu.telesweet.net/doc/lections/Vnutrenniy-ekonomicheskiy-mehanizm-predpriyatiya/index.html. (дата звернення 20.01.2018).
Кульман А. Экономические механизмы. М. 1993. C. 13–14.
Ладонько Л. С. Методологічні засади побудови механізму управління розвитком інноваційного потенціалу промисловості України системно-універсального типу. URL : http://ir.stu.cn.ua/bitstream/handle/123456789/5877/2.pdf?sequence=1. (дата звернення 20.01.2018).
Малиновський В. Я. Словник термінів і понять з державного управління. К., 2005. 254 с.
Моисеев Н.Н. Человек, среда, общество. М. 1992. C. 204–208.
Нижник Н., Леліков Г., Мосов С. Про співвідношення категорій "процес" і "механізм" та їх використання в управлінській діяльності органів виконавчої влади. Вісник державної служби управління. URL : http://nads.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid. (дата звернення 20.01.2018).
Федорчак О. Зміст, структура та класифікація механізмів державного управління. Ефективність державного управління. 2008. № 14/15. URL : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Edu/2008_14_15/fail/Fedorchak.pdf. (дата звернення 20.01.2018).
Федорчак О. В. Класифікація механізмів державного управління. Демократичне врядування. Вип. 1. Львів. 2008. URL: http://www.lvivacademy.com/visnik/fail/O_Fedorchak.pdf. (дата звернення 20.01.2018).
ISO 50001:2011. Energy management systems – Requirements with guidance for use/ - CEN/CENELEC. European Committee for Standardization. 2011. 22 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Економічний дискурс
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).