СЕНСОРНИЙ МАРКЕТИНГ В СИСТЕМІ ІННОВАЦІЙНОГО МАРКЕТИНГОВОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ
Ключові слова:
сенсорний маркетинг, нейробіологічні індикатори, споживацький вибір, інноваційний маркетинг, нейромаркетингАнотація
Вступ. Постійне загострення конкурентної боротьби за споживачів вимагає від компаній динамічного удосконалення маркетингових комунікативних стратегій. Це обумовило необхідність появи цілого напрямку інноваційного маркетингу, що спрямований на пошук новітніх засобів й інструментів стимулювання споживачів до посилення та коригування купівельних орієнтирів. Одним з таких напрямків, орієнтованих на активізацію нейробіологічних індикаторів людини, що відповідають за споживацький вибір, є сенсорний маркетинг.Методи. Досягнення поставленої мети передбачало використання діалектичного методу та системного підходу до вивчення особистісних нейробіологічних індикаторів та економічних явищ, а також монографічного, абстрактно-логічного та методу абстрагування. Методологічною основою дослідження слугували теоретичні розробки вітчизняних і зарубіжних вчених з питань розроблення інноваційних маркетингових технологій та способів їх реалізації.Результати. У статті досліджено особливості впливу елементів сенсорного маркетингу на нейробіологічні індикатори споживацької поведінки особистості. Визначено основні функціональні ознаки сенсорного маркетингу та окреслено окремі напрямки поглиблення його складових. Перспективи. Можливим подальшим напрямком даного дослідження є пошук шляхів поєднання окремих елементів сенсорного впливу з іншими інноваційними маркетинговими стратегіями для побудови динамічної комплексної інноваційної маркетингової системи.Посилання
Линдстром М. Чувство бренда. Роль пяти органов чувств в создании выдающихся брендов. М.: Эксмо, 2006. 272 с.
Булах Т. Д. Сенсорний маркетинг як інструмент продажу книг. Вісник Харківської державної академії культури. 2012. № 36. С. 244-251.
Трайндл А. Нейромаркетинг. Визуализация эмоций; пер. с англ. А. Гродеева. М.: Альпина Паблишер, 2011. 113 с.
Колесніков А., Шульгат Н. Нейромаркетинг: новітні інструменти ототожнення бренду. Соціально-економічні проблеми і держава. 2011. № 2(5). URL : http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2011/11kapiob.pdf. (дата звернення : 03.02.2018).
Шмітт Б. Емпіричний маркетинг: Як змусити клієнта відчувати, думати , діяти, а також співвідносити себе з вашою компанією; пер. с англ. К. Ткаченко. М.: Фаир - Пресс, 2001. 400 с. 6.
Собко О. М. Інтелектуальний капітал і креація вартості підприємства. Тернопіль: ТНЕУ, 2016. 444 с. 7. Клімова О. І. Нестандарт, креатив та епатаж – реальне обличчя сучасної реклами. Імплементація наукових засад та перспективи досконалої маркетингової діяльності підприємств як ринково-орієнтованої концепції їх розвитку. Житомир, 2017. С. 168-175.
Carbone Lou. Clued In: How to Keep Customers Coming Back Again and Again. NJ: Financial Times Prentice Hall, 2004. Р. 140-145.
Рюмшина Л. И. Манипулятивные приемы в рекламе. М.; Ростов н/Д: Изд. центр «МарТ», 2004. 235 с.
Палахнюк А. Аромат растущих продаж. Рекламные идеи. 2005. №2. С. 36-43.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Економічний дискурс
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).