ПОВЕДІНКОВА СКЛАДОВА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ: СИТУАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРИКЛАДНОГО ОПИТУВАННЯ
Ключові слова:
економічна безпека, сільськогосподарські підприємства, сільські жителі, соціологічні дослідженняАнотація
Поведінка людей є важливою складовою економічної безпеки. Стосовно сільськогосподарських підприємств вплив суб'єктивних чинників на економічну безпеку є багатовимірним. Важливо дослідити зміну поведінкових маркерів сільських жителів за напрямками економічних очікувань. Дослідження виконане на основі результатів двох (базового, 1996/97 рр.) та повторного (ретроспективного, 2016/17 рр.) соціологічних опитувань, виконаних за подібною методикою та наближеними соціологічними параметрами. Відкриті репрезентативні опитування виконувались як незалежні дослідницькі проекти. Опитування охоплювали розділи: А. Загальна оцінка сільським населенням економічної реформи; Б. Економічна реформа і рівень життя сільського населення; В. Ставлення до підприємництва та його проявів; Г. Оцінка аграрної реформи та її складових; Д. Ставлення до фермерства. В статті акцентовано увагу на окремих результатах опитування за рубриками В) та Д). Економічна безпека сільськогосподарських підприємств залежить від оцінок сільськими жителями результатів економічних реформ, сприйняття ними підприємництва, форм власності, нагромадження капіталу чи підприємницької мотивації. Наведено результати оцінки перспектив на суспільному й особистому рівні фермерства. Результати дослідження засвідчують повільні та глибокі структурні та світоглядні зміни у свідомості сільських жителів. Така трансформація є "суспільною транскрипцією" результатів економічних перетворень в країні та раціональних очікувань. Результати дослідження, підтверджують необхідність продовження досліджень стосовно поведінкових складових економічної безпеки сільськогосподарських підприємств.Посилання
Adam Smith. Badania nad naturą i przyczynami bogactwa narodów. Warszawa : Wydawnictwo Naukowe PWN, 2007.
Економічна реформа – очима села: результати та аналіз соціологічного опитування. Львів : ЛДАУ, 1997. 51 с.
Tomasz Zalega. Ekonomia behawioralna jako nowy nurt ekonomii – zarys problematyki. Studia i Materialy. Warszawa : UW, 2015. 1/(18). Р. 7– 22.
Košická bezpečnostná revue ; by ved. red,: prof. Ing. M. Mesároš / Košice. 2015. Ročník 5. Č. 2. 436 p.
Бойко В.В. Концепції економічної безпеки сільськогосподарських підприємств. Вісник ЛНАУ. 2009. Вип. 15 (58). С. 48.
Губені Ю.Е., Біттер О.А., Бондарчук В.В. та інші. Економічна реформа – очима села: 20 років потому. Результати та аналіз повторного соціологічного опитування ; за ред. проф. Ю. Губені. Львів : НВФ «Українські технології», 2017. 94 с.
Економічна реформа - Очима села: 20 років потому. URL: https://www.facebook.com/ekrefpost. (дата звернення : 28.08.2018)
Angner E., Loewenstein G. Behavioral Economics. W: P. Thagard i J. Woods (red.). Handbook of the Philosophy of Science. 2006. Amsterdam: Elsevier.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Економічний дискурс
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).