ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЗЕМЛЕВПОРЯДКУВАННЯ В АГРАРНІЙ СФЕРІ
Ключові слова:
інновації, інноваційні технології, землевпорядкування, аграрна сфера, розвиток, геоінформаційна система, автоматизаціяАнотація
Вирішення проблем, пов'язаних з розвитком землеустрою в Україні, а також здійснення землевпорядних робіт мають важливе значення в реалізації аграрної політики в сфері реформування земельних відносин. Однак, проблема ефективного функціонування землевпорядного механізму, який дозволяє забезпечити впорядкування та організацію земель в агросфері не вирішується на належному рівні.
Дослідження виконано на основі аналізу даних нормативно-правової та статистичної бази, а також вивчення науково-теоретичного матеріалу у площині виявлення ролі інноваційних технологій в сучасному землеустрої та формулювання пропозицій щодо інноваційного розвитку землевпорядкування в аграрній сфері.
Визначено роль інноваційних технологій в сучасному землеустрої. Сформульовано пропозицій щодо інноваційного розвитку землевпорядкування в аграрній сфері. Розкрито переваги та ефекти від використання інноваційних технологій землевпорядкування в аграрній сфері, які згруповано за чотирма критеріальними блоками: економічні, екологічні, фінансові та технологічні. Встановлено, що завдяки інноваційному розвиткові землевпорядної системи, який передбачає запровадження та застосування низки інноваційних технологій (ГІС-технології, ДЗЗ, автоматизована система землевпорядного проектування тощо) можливо забезпечити істотне зростання продуктивності праці, ефективності землевпорядних робіт, скорочення термінів їх реалізації, а також підвищення якості проектних матеріалів. Обґрунтовано, що у контексті зазначених досліджень сучасна система моніторингу земель має виступати одним із визначальних інформаційних джерел для відповідних земельних служб нашої країни.
Запроваджуючи та застосовуючи інноваційні технології в системі землевпорядкування аграрної сфери, можливо мінімізувати витрати на інформаційне та кадрове забезпечення цього процесу та сформувати ефективну структуру загального, своєчасного і систематичного проведення землевпорядних робіт. У цьому контексті подальший розвиток земельних відносин та формування системи землеустрою необхідно планувати відповідно до стратегії інноваційного розвитку аграрного сектора економіки.
Посилання
Volkov, S.N., Vershinin, V.V., Papaskiri, T.V., & Skubiev S.I. (2016). Innovatsionnye tekhnologii
zemleustroystva selskomu khozyaystvu [Innovative technologies of land management in agriculture]. Materialy k
Rossiyskoy agropromyshlennoy vystavke «Zolotaya osen-2016». Moskow: GUZ [in Russian]
Hreshchuk, H., & Stupen, R. (2015). Vykorystannia heoinformatsiynykh system u zemlevporiadkuvanni
[Usage of Geoinformation Systems in Land Management]. Visnyk Lvivskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu.
Seriia: Ekonomika APK [Visnyk of Lviv National Agrarian University. Series: Economy of agroindustrial complex],
(2), 158–161. [in Ukranian]
Hreshchuk, H.I. (2018). Informatsiine zabezpechennia zemlevporiadkuvannia u silskomu hospodarstvi
[Information provision of land management in agriculture]. Zbalansovane pryrodokorystuvannia [Balanced Nature
Using], 3, 133–140. [in Ukranian]
Dankevych, V.Ye. (2014). Innovatsii yak nevidiemna skladova suchasnoho zemlekorystuvannia
[Innovations as an integral part of modern land use]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu.
Seriia: Ekonomichni nauky [Scientific Bulletin of Kherson State University. Series: Economic Sciences], 5, 3, 141–144.
Innovatsionnoe razvitie zemleustroystva [Innovative development of land management] (2018). Kinel :
RIO SGSKhA, 80. [in Russian]
Lazareva, O. (2018). Innovatsiinyi kharakter rozvytku suchasnoho zemleustroiu [Innovative character of
the development of modern land management]. Ekonomichnyi chasopys Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho
universytetu imeni Lesi Ukrainky [Economic Journal of the East-European National University named after Lesya
Ukrainka], 1, 81–87. [in Ukranian]
Papaskiri, T.V. (2013). Informatsionnoe obespechenie zemleustroystva: monografiya [Information
support of land management: monograph]. Moscow: GUZ. [in Russian]
Semenchuk, I.M., & Yuzyk, V.A. (2018). Informatsiyne zabezpechennia upravlinnia zemelnymy
resursamy [Information support for the management of land resources]. AhroSvit [AgroSvit], 4, 15–19. [in Ukranian]
Shkuratov, O.I. (2011). Innovatsiini zasady formuvannia ekobezpechnoho zemlekorystuvannia v
silskomu hospodarstvi [Innovative principles of formation of environmentally safe land use in agriculture]. Innovatsiina
ekonomika [Innovative economy], 6, 10–13. [in Ukranian]
Randolph, J. (2002). Environmental Land Use Planning and Management. Washington: Island Press,
DC.
Reed, M.S., Buenemann, M., Atlhopheng, J. and el. (2011). Cross-scale monitoring and assessment of
land degradation and sustainable land management: a methodological framework for knowledge management. Land
Degrad. Develop, 22, 261–271.
Williamson, I., Enemark, S., Wallace, J. (2006). Sustainability and Land Administration Systems.
Melbourne: Department of Geomatics.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Економічний дискурс
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).