UPDATING MECH ANISMS FO R DIGITALIZATION OF COOPERATION IN THE ECONOMIC SPACE OF THE EURASIAN ECONOMIC UNION
DOI:
https://doi.org/10.36742/2410-0919-2020-2-3Ключові слова:
EEU, digital space, transformation, industryАнотація
Introduction. Currently, the EEU countries have the task of conducting digital transformation, so that all sectors of the real economy are comparable to those of the world's giants. Digital transformation of industry the transition of the industrial sector from one technological structure to another in order to increase productivity and profitability. The digital spaces of countries are heterogeneous, s o each country creates its own digital space. Results. The article contains materials on the digital space of the Eurasian Economic Union, which is being formed for the integration of the EEU countries. The article describes the parameters of digital trans formation of industry, which is carried out using the Eurasian digital platform and the services of the integrated information system of the Union in cooperation with the Eurasian network: industrial cooperation, technology transfer and technology platform s. Methods. The methodological basis of the research was the work of leading scientists on updating the mechanisms of digitalization of cooperation in the economic space of the EEU in order to study the parameters of industrial transformation taking into a ccount the global challenges of digital transformation. The methodological basis of the study is formed by the general scientific principles of a systematic approach; analysis methods logical, comparative, strategic, managerial and others. Discussion. Th erefore, focusing on the goals of digital transformation of industry, we recommend: creating a system for evaluating and rating organizations; identifying systemic problems; implementing best practices and digital industrial technologies; establishing coop eration with third countries; identifying financial instruments to encourage the introduction of digital platforms in industry; stimulating interaction between business communities of member States; creating a system for cataloging industrial products of member states.Посилання
Obshchiye podkhody k formirovaniyu tsifrovogo prostranstva Evraziyskogo ekonomicheskogo soyuza v perspektive do 2030 goda. www.eurasiancommission.org. Retrieved from http://www.eurasiancommission.org/ru/act/dmi/workgroup/materials/Documents/Obshchiye podkhody k formirovaniyu TSP .pdf .
Ob osnovnykh napravleniyakh promyshlennogo sotrudnichestva v ramkakh Evraziyskogo ekonomicheskogo soyuza : resheniya Evraziyskogo mezhpravitelstvennogo soveta. (2018). www.alta.ru. Retrieved from http://www.alta.ru/tamdoc/15ms0009/.
Ob utverzhdenii plana razrabotki aktov i meropriyatiy po realizatsii Osnovnykh napravleniy promyshlennogo sotrudnichestva v ramkakh Evraziyskogo ekonomicheskogo soyuza: resheniye Soveta Evraziyskoy ekonomicheskoy komissii. (2016). www.garant.ru. Retrieved from http://www.garant.ru/products/ipo/prime/doc/71282072/.
Ob Osnovnykh napravleniyakh realizatsii tsifrovoy povestki Evraziyskogo ekonomicheskogo soyuza do 2025 goda: resheniye Vysshego Evraziyskogo ekonomicheskogo soveta. (2017). bazanpa.ru. Retrieved from https://bazanpa.ru/vysshii-evraziiskii-ekonomicheskii-sovet-reshenie-n12-ot11102017-h3844559/.
Sukharev, O.S., & Strizhakova. O.S. (2014). Industrialnaya politika i razvitiye promyshlennykh sistem [Industrial policy and development of industrial systems]. Natsionalnyy interesy: prioritety i bezopasnost [NATs. Interests: Priorities and Security], 15, 2–21.
Primakov, E.M., & Makarova V.L. (Eds.). (2004). Gosudarstvennaya politika promyshlennogo razvitiya: ot problem k deystviyam [State policy of industrial development: from problems to actions]. Moscow, Russia: Nauka.
Bodrova, E.V., Gusarova, M.N., & Kalinov. V.V. (2014). Evolyutsiya gosudarstvennoy promyshlennoy politiki v SSSR i Rossiyskoy Federatsii [Evolution of state industrial policy in the USSR and the Russian Federation]. Moscow, Russia.
Baynev, V.F. (2009). Faktory deindustrializatsii i devalvatsiya natsionalnoy valyuty kak vazhneyshiy iz nikh [Factors of deindustrialization and currency devaluation as the most important of them]. Beloruskiy ekonomicheskiy zhurnal [Belarusian economy journal], 3, 14-24.
Daineko, A.E. (2013). Modernizatsiya: prioritety i soderzhaniye. economics.basnet. by. Retrieved from http://economics.basnet. by/files/ru_01-13-01.pdf.
Danilchenko, A.V. (2012). Internatsionalizatsiya i regionalnaya integratsiya: politiko-ekonomicheskaya vzaimosvyazannost i vzaimoobuslovlennost [Internationalization and regional integration: political and economic interconnectedness and interdependence]. Belarus i mirovye ehkonomicheskie protsessy : sbornik nauchnyh stattey [Belarus and the world economy processes : collection of scientific works], 9, 5–13.
Sidorskiy, S.S. (2015). Promyshlennoye sotrudnichestvo v EAES – moshchnyy faktor ekonomicheskogo razvitiya. respublika.sb.by. Retrieved from http://respublika.sb.by/obshchestvo-27/article/promyshlennoesotrudnichestvo- v-eaes-moshchny_- faktor-ekonomicheskogo-razvitiya.html.
Filiptsov, A.M. (2006). Industrial policy and economic development: theory [Otraslevaya politika i ekonomicheskoye razvitiye: problemy teorii]. Gorki: BGSHA. 13 Kenzhebayeva, M.T. (2011). Main approaches to determining industrial policy [Main approaches to determining industrial policy]. Vestnik Kazakhskogo Natsional'nogo universiteta. Seriya ekonomika [Bulletin of the Kazakh National University. Economics series], 1, 7-12.
Zhuparova, A.S. (2011). Kharakteristika sovremennogo ehtapa razvitiya promyshlennosti Respubliki Kazakhstan. Vestnik Kazakhskogo Natsionalnogo universiteta. Seriya ekonomika, 5. articIekz.com. Retrieved from http://articIekz.com/node/3786.
Nurlanova, N.K. (2010). Regionalnaya paradigma ustoychivogo razvitiya Kazakhstana: problemy teorii i praktiki [Regional paradigm of sustainable development of Kazakhstan: problems of theory and practice]. Almaty: In-t ekonomiki KN MON RK.
Turgunbayeva, G.A. (2002). Voprosy razvitiya konkurentosposobnosti pishchevoy pererabatyvayushchey promyshlennosti: na primere APK Kyrgyzskoy Respubliki. Candidate,s thesis. Bishkek. .
Barsegyan, A.S. (2010). Garmonizatsiya promyshlennoy i torgovoy politiki Armenii s uchetom ekonomicheskoy bezopasnosti. Candidate,s thesis. Krasnodar. 18 Vagarshakyan, A.V. (2007). Regulirovaniye deyatelnosti promyshlennykh predpriyatiy subyektov estestvennykh monopoliy (na primere respubliki Armeniya). Candidate,s thesis. SPb.
Ob osnovnykh sotsial’no-ekonomicheskikh pokazatelyakh Evraziyskogo ekonomicheskogo soyuza: Evraziyskaya ekonomicheskaya komissiya. Analiticheskiy obzor. ( 2020). www.eurasiancommission.org. Retrieved from http://www.eurasiancommission.org/ru/act/integr_i_makroec/dep_stat/econstat/Documents/Analytics/indicators2020_0 1.pdf.
O Kontseptsii sozdaniya usloviy dlya tsifrovoy transformatsii promyshlennogo sotrudnichestva v ramkakh Evraziyskogo ekonomicheskogo soyuza i tsifrovoy transformatsii promyshlennosti gosudarstv - chlenov soyuza. (2018). docs.cntd.ru. Retrieved from http://docs.cntd.ru/document/551911031.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Економічний дискурс
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).