ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ ПРОЄКТІВ РЕКОНСТРУКЦІЇ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ
DOI:
https://doi.org/10.36742/2410-0919-2024-2-9Ключові слова:
інвестиційна привабливість, проєкт, житловий фонд, ефективністьАнотація
Вступ. Реконструкція житлового фонду є актуальним напрямом у сфері містобудування та нерухомості, оскільки дозволяє модернізувати застарілі будівлі, підвищити їхню енергоефективність та покращити житлові умови. Інвестиції в реконструкцію житлового фонду є привабливими завдяки їх високій ліквідності та короткому терміну окупності. Водночас формування ефективного ринку інвестицій у реконструкцію потребує розробки методик оцінки інвестиційної привабливості, що враховують широкий спектр чинників, включаючи економічні, технічні, соціальні та містобудівні аспекти.
Методи. Для виконання поставлених завдань використовували такі методи досліджень: монографічний (для поглибленого вивчення особливостей інвестиційного забезпечення проєктів реконструкції житлово фонду); факторного аналізу (для визначення чинників впливу на інвестиційну привабливість проєктів); абстрактно-логічний (для теоретичних узагальнень та формулювання висновків).
Результати. Запропоновано інвестиційну привабливість розглядати як інтегральний показник, що включає перспективи розвитку, рівень ліквідності активів, фінансову стійкість та дохідність об'єкта реконструкції. Вона залежить від таких параметрів, як стан ринку нерухомості, попит на будівельну продукцію, вартість матеріалів, ефективність будівельних компаній, прогнозовані економічні показники та соціальна значущість проєкту.
Систематизовано методи оцінки інвестиційної привабливості, які умовно розділено на кількісні та якісні. До кількісних відносяться такі підходи, як метод чистої наведеної вартості (NPV), дисконтований термін окупності (DPP), внутрішня норма прибутковості (IRR) та індекс рентабельності (ARR). Вони дозволяють розрахувати економічну ефективність проєкту на основі фінансових показників. Якісні методи включають аналіз інвестиційного клімату, містобудівних регламентів, просторових факторів і соціально-економічних тенденцій.
Перспективи. Важливу роль у визначенні вартості реконструкції відіграє технічний стан об'єкта: його оцінка проводиться в межах технічного обстеження чи будівельно-технічної експертизи. Також інвестиційну привабливість визначають просторові чинники (розташування, інфраструктура, транспортна доступність, екологічний стан, архітектурний вигляд). В цілому сучасні методи оцінки допомагають мінімізувати ризики та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Посилання
Blank, I.O., Huliaieva, N.M., & Vavdiichyk, I.M. (2023). Investytsiinyi menedzhment [ Investment management]. Kyiv: DTEU.
Pavlova, H.Ye, Atamas, O.P., & Marukhnich, Ye.V. (2023). Investytsiina pryvablyvist pidpryiemstv u konteksti yikh ekonomichnoi [Investment attractiveness of enterprises in the context of their economic security]. Bezpeky biznes inform [Business Inform], 10, 112–117. [in Ukr.].
Humennyi, M.I. (2020). Stratehichne upravlinnia investytsiinoiu pryvablyvistiu pidpryiemstv [Strategic management of investment attractiveness of enterprises]. Ukrainskyi zhurnal prykladnoi ekonomiky [Ukrainian Journal of Applied Economics], 5, 4, 413–421. [in Ukr.].
Safronov, S.O., & Karavan, N.A. (2013). Porivnialnyi analiz kryteriiv otsinky efektyvnosti investytsiinykh proektiv [Comparative analysis of criteria for assessing the effectiveness of investment projects]. Investytsii: praktyka ta dosvid [Investments: Practice and Experience], 13, 36–39. [in Ukr.].
Shkuratov, O.I., & Chudovska, V.A. (2024). Metodyka intehralnoi otsinky rivnia innovatsiinoi aktyvnosti ekonomiky [Methodology for integral assessment of the level of innovation activity of the economy]. Vidkryta nauka ta innovatsii [Open Science and Innovation], 1, 62–72. [in Ukr.].
Adair, A., Berry, J., & McGreal, S. (2003). Financing Property’s Regeneration: From Public–Private Partnerships to Real Estate Investment Trusts. Urban Studies, 40 (5–6), 1065–1080.
Zhukov, V.V. (2017). Metodychni pidkhody do otsinky pryvablyvosti investytsiinykh proektiv [Methodological approaches to assessing the attractiveness of investment projects]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo [Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: International Economic Relations and World Economy], 13 (1), 100–105. [in Ukr.].
Rzaiev, H.I., & Vakulova, V.O. (2016). Metodychni pidkhody otsinky investytsiinoi pryvablyvosti pidpryiemstva [Methodological approaches to assessing the investment attractiveness of an enterprise]. Visnyk khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Ekonomichni nauky [Bulletin of Khmelnytsky National University. Economic Sciences], 1, 141–149. [in Ukr.].
Holland, B.K., & Kamara, J.M. (2020). Value in Retrofitting and Renovation of Social Housing: A Cost–Benefit Analysis. Energy and Buildings, 224, 110251.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
