ІННОВАЦІЙНІ ОСВІТНІ ПЛАТФОРМИ ДЛЯ ВИКЛАДАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН: СОЦІОЕКОНОМІЧНИЙ ЕФЕКТ І ПЕРСПЕКТИВИ
DOI:
https://doi.org/10.36742/2410-0919-2025-2-17Ключові слова:
інноваційні освітні платформи, цифровізація, економічна освіта, економічний ефект, дистанційне навчання, змішане навчання, інформаційно-цифрова компетентність, освітні технології, EdTechАнотація
Вступ. Сучасна економічна освіта перебуває перед низкою викликів, пов’язаних із необхідністю забезпечення доступності знань, індивідуалізації освітніх траєкторій і формування практикоорієнтованих компетентностей студентів. Застосування інноваційних платформ у викладанні економічних дисциплін створює передумови для підвищення ефективності освітніх інвестицій, формування конкурентних переваг навчальних закладів і розширення доступу до якісної економічної освіти.
Методи. У дослідженні застосовано системний підхід для комплексного аналізу впливу інноваційних освітніх платформ на викладання економічних дисциплін. Методи аналізу, синтезу та порівняльний підхід дали змогу узагальнити наукові публікації, нормативні документи й зіставити вітчизняний та зарубіжний досвід цифровізації освіти. Статистичний аналіз і метод експертних оцінок дозволили оцінити економічний ефект та врахувати думку викладачів і студентів щодо ефективності освітніх інновацій.
Результати. Результати дослідження довели, що інноваційні освітні платформи формують у студентів критичне мислення, аналітичні навички, цифрову грамотність та здатність працювати з великими масивами даних. На інституційному рівні їх впровадження дає змогу університетам скорочувати витрати, розширювати освітні послуги й підвищувати конкурентоспроможність, а для студентів – забезпечує персоналізацію навчання та кращі перспективи працевлаштування. Водночас ключовими викликами залишаються цифрова нерівність, фінансові витрати на адаптацію матеріалів і низька готовність викладачів до роботи в цифровому середовищі.
Перспективи. Подальші дослідження доцільно зосередити на оцінці економічної ефективності освітніх платформ та їх впливу на якість підготовки економістів. Важливим напрямом стане аналіз соціально-психологічних аспектів цифрового навчання, зокрема його впливу на мотивацію та когнітивний розвиток студентів. Перспективним є вивчення ролі інноваційних платформ у післявоєнному відновленні освітньої системи України, особливо для віддалених територій. Також актуальним завданням є розроблення моделей державно-приватного партнерства у сфері цифровізації освіти.
Посилання
Schultz, T.W. (1971). Investments in human capital: The role of education and of research. New York: The Free Press.
Christensen, C.M. (1997). The innovator’s dilemma: When new technologies cause great firms to fail. Boston, MA: Harvard Business School Press.
Honcharenko, A.M., Diatlenko, N.M., & Poliakova, O.V. (2024). Intehratsiia tsyfrovykh tekhnolohii u navchalnyi protses v zakladi vyshchoi osvity: vyklyky ta praktychni aspekty [Integration of digital technologies into the educational process in a higher education institution: challenges and practical aspects]. Perspektyvy ta innovatsii nauky (Seriia «Pedahohika», Seriia «Psykholohiia», Seriia «Medytsyna») [Prospects and Іnnovations of Science (Series «Pedagogy», Series «Psychology», Series «Medicine»)], 4 (38), 155–167. [in Ukr.].
Krasnopolskyi, V.E., Polishchuk, O.A., & Demchenko, O.M. (2024). Intehratsiia mobilnykh dodatkiv u osvitnii protses: analiz efektyvnosti ta mozhlyvostei dlia zdobuvachiv osvity [Integration of mobile applications into the educational process: analysis of effectiveness and opportunities for students]. Akademichni vizii [Academic Visions], 32, 1–12. [in Ukr.].
Kovalskyi, V.O., & Kyslenko, D.P. (2024). Pedahohichni aspekty vykorystannia tsyfrovykh tekhnolohii u vyshchii osviti [Pedagogical aspects of the use of digital technologies in higher education]. Akademichni vizii [Academic Visions], 30, 1–8. [in Ukr.].
Bei, H., & Didyk, Ye. (2024). Osoblyvosti intehratsii tsyfrovykh tekhnolohii v modeli rozvytku personalu [Peculiarities of integration of digital technologies into personnel development models]. Ekonomika ta suspilstvo [Economy and Society], 67, 7–12. [in Ukr.].
Paska, T.V., Terletska, L.M., & Hromyk, A.P. (2024). Vyklyky ta mozhlyvosti intehratsii tsyfrovykh tekhnolohii u vyshchu osvitu [Challenges and opportunities of integrating digital technologies into higher education]. Naukovi innovatsii ta peredovi tekhnolohii [Scientific Innovations and Advanced Technologies], 6 (34), 1312–1325. [in Ukr.].
Medvedieva, M.O., Titova, L.O., & Kovtaniuk, I.I. (2024). Tsyfrovi instrumenty u formuvanni informatsiino-tsyfrovoi kompetentnosti zdobuvachiv osvity [Digital tools in the formation of information and digital competence of education seekers]. Ukrainski studii v yevropeiskomu konteksti: zb. nauk. pr. [Ukrainian Studies in the European Context: Collection of Scientific Proceedings], 9, 184. [in Ukr.].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
